Резюме. Неконтрольоване використання опіоїдів зумовлює інтоксикацію організму, підвищення толерантності до ефекту дії наркотичної речовини та формування абстинентного синдрому, що зумовлює розвиток глибоких змін в організмі та має безпосередній вплив на органи і тканини ротової порожнини. Мета дослідження – з’ясувати особливості мікроструктурної організації компонентів пародонта наприкінці десятого тижня експерименту за умов шеститижневої дії опіоїду та після його чотиритижневої відміни. Матеріали і методи. Проведено дослідження на безпородних білих щурах-самцях, яких поділили на 2 групи. Перша група – контрольна. У другій групі здійснювали ін’єкції опіоїдного анальгетика «Налбуфін» упродовж 6 тижнів з подальшою чотиритижневою відміною препарату. Забір матеріалу проводили наприкінці 10 тижня експерименту. Після проведеної комплексної декальцинації твердих тканин зубного органа готували гістологічні препарати за загальноприйнятою методикою. Результати. Наприкінці 10 тижня експерименту не відмічали вираженої динаміки відновлення мікроструктурної організації тканин пародонта щурів. На значних ділянках епітелій стоншувався, виявляли осередкові ерозії. В епітелії ясенної борозни відмічали ознаки гіперкератозу. Епітеліальне прикріплення фрагментарно було ушкодженим, з порушенням фіксації до емалево-цементної межі зуба. У власній пластинці слизової оболонки ясен та періодонті домінували явища набрякового процесу, із розшаруванням та дезорганізацією колагенових волокон. У сосочковому та сітчастому шарах власної пластинки виявляли гнійні тільця, формування фібриноїдного набряку. У власній пластинці та періодонті спостерігали судинні розлади, що свідчило про порушення мікроциркуляції у тканинах пародонта. Висновки. При застосуванні опіоїду впродовж шести тижнів із подальшою його чотиритижневою відміною встановлено мікроструктурні зміни у пародонті, які свідчили про недостатність компенсаторно-пристосувальних механізмів, що створювало передумови прогресування запально-дистрофічного процесу.