The article dwells upon the scientifically relevant problem of using cloud-based GIS-technologies when training future geography teachers (based on ArcGIS Online application). The authors outline the basic principles for implementing ArcGIS Online in the educational process (interdisciplinary integration, the sequence of individualization in training, communicability, distance education and regional studies), and provide an example of an interactive map created with the help of the specified cloud GIS, since this kind of map is the most popular a form of research by geography students. In the article it is noted that integration of ArcGIS Online into the educational process allows the teacher to follow a clear pedagogical strategy, taking into account possible variants of its use (demonstration, direct mastering of GIS in a computer class and independent work in an individual mode). Considering cloud GIS as a new stage in the development of geoinformational education, the authors emphasize their key benefits (round-the-clock access, work with GIS package in the cloud, the ability to use other maps as well as the creation of their own maps and web-applications) and disadvantages (monetization of services, underestimation of the GIS role in the curriculum of the higher school, the lack of Ukrainian content, etc.).

Abstract. The article dwells upon the scientifically relevant problem of using cloud-based GIS-technologies when training future geography teachers (based on ArcGIS Online application). The authors outline the basic principles for implementing ArcGIS Online in the educational process (interdisciplinary integration, the sequence of individualization in training, communicability, distance education and regional studies), and provide an example of an interactive map created with the help of the specified cloud GIS, since this kind of map is the most popular a form of research by geography students. In the article it is noted that integration of ArcGIS Online into the educational process allows the teacher to follow a clear pedagogical strategy, taking into account possible variants of its use (demonstration, direct mastering of GIS in a computer class and independent work in an individual mode). Considering cloud GIS as a new stage in the development of geoinformational education, the authors emphasize their key benefits (round-the-clock access, work with GIS package in the cloud, the ability to use other maps as well as the creation of their own maps and webapplications) and disadvantages (monetization of services, underestimation of the GIS role in the curriculum of the higher school, the lack of Ukrainian content, etc.).

No abstract

Розкрито основні завдання, що стоять перед новим науковим напрямком – педагогічною геоінформатикою. Окреслено коло проблем геоінформаційної освіти в педагогічних ВНЗ України. Перша частина навчального посібника розкриває освітній потенціал даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в шкільній географії. У теоретичній частині видання викладені фізичні основи зондування; надана інформація щодо носіїв знімальної апаратури; детально розкриті методика і прийоми роботи з аерокосмічними знімками; охарактеризовані основні напрямки прикладного використання даних ДЗЗ. У практичній частині посібника детально, на конкретних прикладах проаналізовано педагогічні технології провадження даних дистанційного зондування Землі в практику сучасної школи: від використання аерокосмічних знімків у якості образотворчих наочних засобів до реалізації практичної та дослідницької спрямованості навчання географії на основі даних ДЗЗ. У додатку до посібника (у тому числі і на електронному носії) подано численні методичні та дидактичні матеріали: методичні розробки для проведення практичних та лабораторних робіт, приклади освітніх ігор і тематичні відеофрагменти; величезна база даних аерокосмічних знімків. Навчальний посібник розрахований на студентів-географів педагогічних ВНЗ, а також вчителів географії загальноосвітніх шкіл, коледжів та ліцеїв. Представляє інтерес і для вчителів біології та історії.

Розглянуті основні напрями вживання GPS навігації на польовому етапі опробування родовищ корисних копалин у зв’язку з проведенням геолого-технологічного картування. Надано аналіз принципам і методам визначення координат пунктів (точок) відбору проб за допомогою GPS: пристрої, програмне забезпечення, види карт, системи координат, методичні прийоми. Викладені перспективи подальших досліджень у науковому напрямі.