У статті проаналізовано умови впровадження цифрових технологій у навчальний процес закладів освіти з метою формування дослідницьких умінь та навичок учнів. Наголошено, що відповідно до освітніх програм з хімії передбачено формування в здобувачів освіти не лише знань і вмінь щодо їхнього використання, а й навичок поводження з різними речовинами. Визначено, що головними завданнями хімічного експерименту є встановлення зв’язку теорії та практики, перетворення знань у розуміння хімічних процесів, вироблення навичок проведення хімічного експерименту, тощо. Проаналізовано віртуальні ресурси хімічних експериментів, а також проведено анкетування педагогічних працівників, які впроваджують означені ресурси у практичну діяльність. Схарактеризовано необхідність використання домашнього хімічного експерименту та дослідницьких проєктів з метою розвитку в здобувачів освіти практичних умінь і навичок роботи із хімічними речовинами, які використовуються у повсякденному житті.

Хмеляр І. М. Дослідницький підхід до організації навчально-виховного процесу в коледжі – умова саморозвитку студента. У статті розкрито та науково обґрунтовано застосування в навчально-виховному процесі медичних коледжів дослідницького підходу як однієї з умов саморозвитку студента.Установлено, що дослідницький підхід до навчальної діяльності студента сприяє вихованню особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання в умовах реформування сучасного суспільства.

The article considers the people with muscle-skeleton disorders (hereinafter "MSDs") who suffer from the effects cerebral palsy, myopathy and spinal diseases. The article aims to determine, theoretically justify and experimentally verify the pedagogical conditions for the socialization of people with MSDs in rehabilitation centres. All the respondents had MSDs, namely: 76 respondents-pediatric cerebral palsy; 19 respondents-myopathy; 10 respondents-spinal diseases. It must be noted that 11 respondents, apart from MSDs, had intellectual disabilities (F 71). The experiment involved 59 males and 46 females. The age requirement was the following: 56 respondents aged between 14 and 17; 49 respondents aged between 18 and 19. The socialization programme, verified during the formative experiment, involved working with people with MSDs based on all socialization components; methodological work with the teaching staff of rehabilitation centres; parents. The programme included such specialized courses as Human Rights, Gardenotherapy; dance therapy; photography classes; a support group for parents of children with MSDs. Before the beginning of the experiment, only 11.55% of persons with MSDs had a high level of socialization. After the formative experiment, the number increased to 30.45%. Besides, 44.1% of people have a sufficient level of social skills. The implementation of the designed programme as a condition for the socialization of people with MSDs has made it possible to significantly increase the level of social skills in people with MSDs in the experimental group.

У статті обґрунтовано підходи до визначення змісту дослідницької компетентності студентів, визначено ефективні форми, методи і засоби її формування у процесі викладання навчальної дисципліни «Клінічна лабораторна діагностика». Представлено пріоритетні  освітні технології та методи, які не надають готових знань, а спонукають до пошуку, та в яких роль викладача зводиться до функції тьютора й організатора, що сприяє підвищенню самооцінки особистості студента, закладає основи його професійного зростання. З’ясовано структуру та етапи проведення практичних занять із навчальної дисципліни «Клінічна лабораторна діагностика».