Одна з областей сучасної нанотехнології, що активно розвивається,-створення і використання нанорозмірних частинок різних матеріалів. Особливу увагу останнім часом звернено на наночастинки срібла (НЧС). НЧС характеризуються унікальними властивостями, пов'язаними з високим співвідношенням поверхні до об'єму, значним хімічним потенціалом і, як наслідок, високою проникною здатністю і адсорбційною активністю, що забезпечує значну ефективність їхньої бактерицидної дії. Найбільш ефективними для знищення патогенних мікроорганізмів є частинки срібла розміром 9-15 нм. Таким чином, застосування срібла у вигляді наночастинок дає можливість у сотні разів знизити концентрацію срібла в медичних препаратах із збереженням бактерицидних властивостей [1]. Механізм дії срібла на мікробну клітину полягає в поглинанні його клітинною оболонкою мікроорганізму, в результаті пригнічуються активність ферментів дихального ланцюга, порушуються процеси окиснення і окисного фосфорилювання в мікробних клітинах, внаслідок чого останні гинуть [2, 3].

У статті узагальнено літературні дані щодо основних критеріїв вибору матеріалів для застосування в медицині та проведено оцінку відповідності цим критеріям активованого вуглецевого волокнистого наноструктурного матеріалу, створеного в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України. Встановлено, що завдяки підвищеним характеристикам і спеціальним властивостям досліджуваний матеріал можна використовувати в різних галузях медицини та біології, у тому числі в хірургії, для доставки ліків, видалення токсичних речовин, виготовлення медичного текстилю, масок для захисту органів дихання від токсичних речовин, вірусів тощо.