Турбулентність середовища діяльності підприємств утворює особливі умови для їхньої діяльності. Зокрема, на тлі нестабільних умов на мікро- та макрорівні зростають виклики конкурентоспроможності підприємств. Метою статті є визначення ролі аналітичного інструментарію в підвищенні рівня конкурентоспроможності українських підприємств у нестабільних умовах ведення бізнесу. Наголошено, що під упливом швидкоплинних глобальних соціально-економічних процесів підприємства стикаються з проблемою збереження рівня конкурентоспроможності за використання застарілого аналітичного інструментарію. Наголошено, що в Україні проблема застосування аналітичного інструментарію з метою забезпечення відповідного рівня конкурентоспроможності посилена затяжною соціально-економічною та фінансово-економічною кризами, наслідками пандемії COVID-19, активним веденням військових дій, гуманітарною кризою, яка спричинена війною. Наголошено, що українські підприємства вимушені шукати новітні підходи до розробки та застосування аналітичного інструментарію в розрізі задач забезпечення своєї конкурентоспроможності. Зокрема, особливий фокус українських підприємств спрямований на побудову інтегрованої системи управління конкурентоспроможністю, яка охоплює всі аспекти господарської діяльності, що прямо або опосередковано пов’язані зі створенням конкурентних переваг. Проведено аналіз показників макро-рівня в контексті визначення стану факторів упливу на стан конкурентоспроможності українських підприємств. Проаналізовано динаміку рівня безробіття, рівня споживчих цін, обороту роздрібної торгівлі в Україні як ключових індикаторів стану національної економіки та перспектив її розвитку, що також свідчить про стан конкурентоспроможності українських підприємств. Окремо здійснено аналіз стану конкурентоспроможності в Україні на основі даних Індексу економічної свободи. Наголошено на нагальних викликах для українських підприємств у контексті ускладненого стану конкурентоспроможності, порівнюючи з розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, з регіону Європи.

Проблематика забезпечення фінансової безпеки вітчизняними підприємствами привертає увагу вчених досить давно, проте виклики зовнішнього середовища постійно формують умови для підсилення інтересу науковців до проблематики аналізу фінансової безпеки та управління нею. Для сучасної української економіки характерною є нестабільність та значна залежність від розвитку воєнних дій, у результаті чого компанії зацікавлені в розробці та імплементації фінансових стратегій забезпечення фінансової безпеки, спрямованих у першу чергу на досягнення високих показників захищеності від загроз зовнішнього середовища. Ураховуючи актуальність теми та значну увагу науковців до проблематики дослідження,  як мету визначено узагальнення підходів до обліково-аналітичного забезпечення фінансової безпеки компанії в сучасних умовах. При цьому акцент зроблено на стратегічних підходах до забезпечення фінансової безпеки та їх узгодженні з фінансовою стратегією розвитку компанії. Для досягнення мети в процесі проведення дослідження виконані такі завдання: визначено сутність і зміст фінансової безпеки компанії в сучасних умовах; обґрунтовано підхід до визначення рівня фінансової безпеки компанії; узгоджено підходи до управління фінансовою безпекою компанії та стратегією її розвитку. Для досягнення мети в роботі використано метод аналізу ієрархій, який дозволив визначити, що основним пріоритетом сьогодні для українських підприємств є скорочення частки позикового капіталу, оскільки він є досить дорогим, а значна частка позикового капіталу в структурі пасивів підприємства формує загрозу втрати платоспроможності. Крім того, у роботі здійснено побудову стратегічної карти досягнення оптимального рівня фінансової безпеки на основі заходів, визначених як пріоритетні за допомогою методу аналізу ієрархій.

Дослідження прямих і непрямих витрат у кошторисі науково-дослідних робіт є важливим етапом для оцінки фінансової складової проекту та ефективності використання ресурсів. Завдання аналізу полягає у визначенні та класифікації витрат, а також їхнього зв'язку з конкретними роботами та їхньому впливі на підсумкові результати і вартість проекту. Основна проблема полягає в справедливому і точному розподілі витрат на собівартість продукції. Мета аналізу прямих і непрямих витрат у кошторисі науково-дослідних робіт полягає у визначенні ефективності витрат і раціональному використанні ресурсів. Аналіз допомагає виявити можливі джерела економії, оптимізувати витрати і поліпшити планування фінансових ресурсів проекту. Завданням дослідження було пошук можливостей оптимізації витрат на науково-дослідні розробки з врахуванням характерних особливостей таких витрат та їх фінансового аналізу.