отриманих даних з результатами інших авторів [7, 8, 12] можна зробити висновок, що подвійний цикл Хейла існує також серед сонячних плям, швидкості їх обертання і напруженості в них магнітного поля. Можливо, цей цикл прояв-ляється також у деяких процесах [6] на Землі. Bodies, 2011. -Vol. 27, N 4. -P. 191-196. 3 ~ 23 ~ ними величинами B P і B T існує функціональна залежність. Полоїдальне магнітне поле B P в епоху мінімуму нового сонячного циклу (коли поле B P максимальне) визначає величину згенерованого тороїдального магнітного поля B T , яке несе відповідальність за інтенсивність плямоутворення в подальшому циклі. Це уможливлює за величиною виміряного на початку циклу магнітного поля B P прогнозувати амплітуду (числа Вольфа W) і потужність (загаль-ну площу плям) нового циклу. Тривалий час у минулому не вдавалося виявити позитивні кореляції між характерис-тиками сонячних плям (числом Вольфа або загальною площею плям) поточного циклу і полярним магнітним пото-ком (який характеризує величину полоїдального поля B P ) в епоху мінімуму циклу (кінець старого циклу і початку нового). У термінах динамо-теорії це нібито свідчило про відсутність функціональної залежності полоїдального поля B P у кінці циклів від тороїдального поля B T у максимумі циклів. Виявлено, що α-ефект Бебкока-Лейтона, який визначається кутами нахилу біполярних магнітних областей, турбулентною дифузією і меридіональною циркуля-цією, зумовлює регенерацію полоїдального поля, і йому властиві випадкові флуктуації в часі і просторі. Кардина-льно інша ситуація після запровадження параметра магнітної потужності циклу, який представляє собою добуток площі всіх плям циклу на кути нахилу біполярних магнітних областей. При спільному засвоєнні (асиміляції) площі плям, відстані між зваженими центрами протилежних магнітних полярностей і кутів нахилу відновлюється функ-ціональна залежність полярних магнітних потоків (які служать індикатором полоїдального поля B P ) від асимільо-ваного параметра магнітної потужності сонячних плям (який характеризує відносну інтенсивність тороїдального поля B T ). У межах αΩ-динамо це свідчить про те, що поверхневий α-ефект Бебкока-Лейтона зумовлює генерацію нового полоїдального магнітного поля, а асимільований параметр магнітної потужності плям є невід'ємною ком-понентою майбутніх прогнозів активності сонячних циклів на основі моделей динамо.Ключові слова: Сонце, турбулентність, магнітні поля, сонячні плями, цикли активності, динамо-модель, прогнози сонячної активності.