Adaptation, Association, and Analogy: Triple A of the Translator’s Decision-Making

Abstract

The article is dedicated to the analysis of concurrent verbalizations (also known as Think-Aloud Protocols, or TAPs) of semi-professional subjects of the introspective experiment based on the initial excerpt of Steven Brust’s fantasy novel The Desecrator. The research was conducted on the basis of activity-oriented approach within which translation is treated as an integrated cognitive process that unites perceptive, interpretative and productive operations. The participants of the experiment were students for Master’s Degree in Translation at the School of Foreign Languages of V. N. Karazin Kharkiv National University. The choice was determined by the fact that the subjects of this type have a high level of a foreign language competence as well as sufficient theoretical background in translation, while, at the same time, they lack practical experience which requires from them considerable psycho-cognitive and creative effort for decision-making in ambiguous situations. The aim of the research is to determine the role of adaptation, association and analogy in resolving problem situations in translation. Adaptation, association and analogy were highlighted as both psychological mechanisms and cognitive procedures of the translator’s decision-making. The psychological function of adaptation lies in bringing the translator to the state of adaptivity by applying available knowledge to new situations; its cognitive function lies in adjusting new or alien to the target audience concepts in accordance with the translator’s individual worldview. Psycho-cognitive function of association is twofold: firstly, the translator is expected to decipher and reproduce associations underlying the author’s decisions; secondly, the translator’s own decisions are often of associative nature. Analogical reasonings substantiate the translator’s choices through similarity-based heuristics, like those of representativeness and compatibility. The research allowed to expose some varieties of psycho-cognitive mistakes and to express the assumption that the translator’s erroneous decisions are ensued by the malfunctioning of the above mechanisms, i.e. by incorrect adaptations, associations, analogies.

Parallax in translation of ekphrastic poetry (case study of Wystan Auden’s ‘Musee des Beaux Arts’)

“…Теорія наративу, доповнена потужним інструментарієм лінгвокогнітивістики, відкриває нові обрії не тільки для суто теоретичних царин, але й теоретико-прикладних сфер вивчення мови, якою є перекладознавство. Тож, пояснення наративних аспектів перекладу в когнітивних термінах є актуальним завданням, по-перше, через те, що цей аспект перекладацької діяльності тільки починає розвиватися, принаймні у вітчизняному перекладознавстві, і є недостатньо вивченим [3], і, по-друге, через урахування ментальних механізмів, які беруть участь не тільки в процесі перекладу онлайн (тобто в межах конкретної операції перекладу в певний час і у певному місці) [11], а й в результатах перекладу, яким є текст чи художній наратив.…”

“…Іншим прикладом паралаксу із зверненням до самої картини (чи повсякденного людського досвіду) спостерігаємо у прикладі (11) (11) Children (…) / skating / On a pond… (12) діти поруч (…) гасають / на ковзанах по замерзлому ставі весело й вільно… Тут проста дія (skating) перетворюється на гасання, при цьому воно є веселим і вільним (12).…”

Linguistic and Psychometric Validation of the Ukrainian Translation of the Inventory of Personality Organization-Revised (IPO-R-UKR)

“…The next step provided reverse translations by two native English speakers with fluency in Ukrainian. We have compared these versions with the original IPO-R to eliminate free interpretations of the text (Eremenco, Cella, & Arnold, 2005;Rebrii & Demetska, 2020). As a result, a test version of the IPO-R-UKR was formed, which we believe saves the content of the original items and accounts for the linguistic tradition of the Ukrainian language.…”

Підготовка Майбутніх Перекладачів До Мовної Локалізації Як Інноваційного Виду Перекладацької Діяльності

“…144). Однак видається, що концептуальний потенціал терміну «локалізація» перевищує всі інші варіанти позначення мовних, культурних, соціальних, економічних, політичних, правових аспектів адаптації продукту, і йому все більше віддають перевагу в промисловості, пов'язаних дослідженнях, наукових колах і навіть перекладах (Rebrii, & Demetska, 2020).…”