Adaptation of business entities in the agrarian sector of the economy to activities in wartime conditions

Abstract

The need for business entities to exit from an extreme state activates the development of processes of adaptation of business entities to functioning in wartime conditions. The purpose of the article is to substantiate the theoretical and methodological principles, socio-economic and legal problems of adaptation of business structures to activities in extreme conditions. System analysis and institutional economic theory served as the methodological basis of the research. Normative, graphic, abstract-logical methods and approaches to summarizing the results were used. Prospects for the development of entrepreneurship have been determined. It was established that during the period of economic recovery, issues of material and technical and financial support of production facilities and logistics routes will be problematic. The economic difficulties of large corporate structures are revealed (destruction of assets, disruption of logistics connections, blocking of sales markets). The essence of adaptation of business entities to activities in the conditions of armed conflict, functioning in wartime conditions, and integration-cooperative structures from the point of view of systemicity is substantiated. The concept of “adaptation” of business entities is clarified as a process of development and application of strategies for reflection by the enterprise and its structures of the effects of the consequences of the war in the management decision-making system to ensure competitiveness and efficiency of functioning. It was established that the adaptation of business entities to risk conditions in the post-war period will contribute to the development of integration structures (cooperatives, simple societies, cluster associations), the growth of independence in determining the programs of their economic activity, ensuring the interest of peasants as commodity producers with the rights of formal bearers of entrepreneurial status to meet their economic and social needs. It was found that the most adapted to the crisis conditions associated with military operations are farms and private peasant farms. The results of the study can be taken into account when developing programs for determining the priorities of the development of agrarian entrepreneurship subjects, in particular, integration-cooperative structures; development of regulatory and legal acts for the formation and development of cooperation and integration in the agrarian sphere of the economy

Inclusive Investment in the Sustainable Development of the Agricultural Sector and Rural Areas of Ukraine

“…The study of the current state of investment provision of the agricultural sector and rural areas of Ukraine made it possible to substantiate the critical priorities for the further development of inclusive investment processes: 1) optimization of the capital structure of agrarian business entities in the ratio of borrowed and own capital as 2:1; 2) ensuring equal access of agricultural producers to investment resources, regardless of the size and scope of the business, at a level not less than 200-250 dollars based on 1 ha of cultivated area; 3) increasing the level of transparency and availability of financial and credit infrastructure to cover the needs of farms by at least 65%; 4) increasing the degree of inclusiveness of capital markets, material and technical, and labor resources for small and medium-sized agricultural farms at a level not lower than 100%; 5) creation of inclusive supply chains and creation of additional value in the agricultural and industrial sector for all agricultural producers. According to the calculations of leading Ukrainian scientists, to achieve the inclusive goals of ensuring sustainable development, it is necessary to invest about 97 billion UAH (2.5 billion USD) in the agriculture of Ukraine in the period until 2030 (Malik et al 2022).…”

“…Nevertheless, the negative consequences of the military conflict increase the urgency and need for inclusive investments, which will be necessary to restore the natural and biological potential, and social infrastructure, ensure equal opportunities for the development of the rural population, and improve the quality of life. According to the estimates of scientists at the National Institute of Agrarian Economics, the total need for investments at the first stage of the recovery of the agricultural sector in the post-war period will amount to 72 billion UAH (about 1.9 billion US dollars) (Malik et al 2022).…”

Макроекономічна Динаміка Розвитку Аграрного Сектору Економіки України: Аспекти Ролі Підприємництва

“…Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розкриттям проблематики макроекономічної динаміки розвитку аграрного сектору економіки з урахуванням функціоналу інституту підприємництва, а також аспектів формування механізмів розбудови господарських відносин в умовах різнорідних турбулентностей як от у період воєнного часу, займаються багато науковців, серед них: І. Баланюк [1], М. Малік [2], В. Жук [3], А. Гриценко [7], Ю. Лопатинський [8], М. Скрипниченко [10], Ю. Лупенко [11], М. Пугачов [13], Л. Сас [17], С. Ходакевич [20], Д. Шеленко [22] та інші дослідники, включаючи і авторів пропонованої публікації .…”

“…Актуально до нашої дискусії дотичні публікації з розкриття проблем: детермінації ефективності господарювання на селі [1]; адаптації підприємницьких формувань до умов ринку [2]; засад оцінки втрат агропідприємств від війни [3]; відбудови економіки після війни [4]; трансформацій агросектору в умовах воєнного часу з врахуванням засад сталого розвитку [5]; визначення і характеризування економічних суперечностей у контексті постановки завдань післявоєнної реструктуризації [7]; інституційної структури аграрного сектору [8] й форм господарювання [9; 16; 19; 23], ефективності аграрних підприємств [25]; організаційно-економічних практик розвитку підприємництва [21; 26] і економіки враховуючи у тому числі умови воєнного часу [13; 24] Наряду з проведеними оцінками макроекономічних тенденцій розвитку аграрного сектору в аспекті оцінки ефектів функціоналу підприємництва в сучасних українських реаліях, на слід відкидати принципи сталого розвитку агрогосподарської системи та сільських територій. Ідеологічно й практично це пов'язуємо з тим, що концепт і практики сталого розвитку набули всеохопно усвідомленого характеру інституціоналізації.…”