Вивчали базальне і FCCP-стимульоване дихання ацинарних клітин підшлункової залози щурів за допомогою електрода Кларка. Адаптаційну здатність мітохондрій оцінювали за максимальною швидкістю роз'єднаного дихання та оптимальною концентрацію FCCP. Під впливом ацетилхоліну та холецистокініну базальна швидкість дихання зростала за наявності у середовищі глюкози (на 16 і 25 %), а також суміші глюкози з піруватом (на 36 і 37 %) чи глутаміном (на 21 і 29 % відповідно), але не з монометилсукцинатом чи диметил-α-кетоглутаратом. Агоністстимульоване збільшення максимальної швидкості роз'єднаного дихання зареєстроване лише за окиснення суміші глюкози та пірувату: у разі дії ацетилхоліну від 2,32 у контролі до 3,62 відн.од., а холецистокініну-до 3,19 відн. од. Оптимальна концентрація FCCP збільшувалася лише у разі дії холецистокініну за наявності у середовищі інкубації суміші глюкози та пірувату-від 1,17 до 1,33 мкмоль/л. Отже, адаптаційна здатність мітохондрій ацинарних клітин підшлункової залози під впливом первинних агоністів збільшується і в основі лежить інтенсифікація окиснення пірувату, а не інших досліджуваних субстратів окиснення. Ключові слова: панкреатичні ацинуси; максимальна швидкість роз'єднаного дихання; оптимальна концентрація FCCP; ацетилхолін; холецистокінін; субстрати окиснення.