“…Зокрема, це стосується теми співвідношення методу й метафізики у філософії Декарта (адже саме радикальна значущість, тематизація й перетлумачення ідеї методу є характерними рисами феноменологічної філософії), а також принципу «неспростовної очевидності» [8,342], що лежить в основі феноменологічного методу. Проблема «картезіанського кола» в її феноменологічному, а конкретно -гусерлівському тлумаченні, і відтак у безпосередньому зв'язку з картезіансько-феноменологічним сюжетом очевидності, аналізується в статті Джорджа Хефернана [15]. До критичного порівняння гусерлівських і картезіанських поглядів на такі конститутивні для обох філософів питання, як сумнів та епохе, проблема першої філософії, проблема очевидності тощо вдається Елізабет Штрьокер [21].…”