Обґрунтовано вибір пріоритетного показника якості поверхневої води для інтегральної оцінки екологічного стану Дніпровського водосховища. Використано процедуру отримання комбінаторного індексу забруднення води, проаналізовано багаторічну динаміку основних забруднювачів Дніпровського водосховища. Розрахунок значення комбінаторного індексу забрудненості води та відносна оцінка екологічного стану поверхневих вод проводилися у два етапи: спочатку за кожною окремою досліджуваною речовиною і показником екологічного стану поверхневих вод, потім розглядався одночасно весь комплекс забруднюючих речовин та виводилася результуюча оцінка. Це зроблено для мінімізації витрат та зусиль при проведенні моніторингу поверхневих вод у звичайних (неаварійних) умовах. В результаті досліджень встановлено, що якість води нижче за течією має більш високі значення комбінаторного індексу забрудненості води, що обумовлено значним антропогенним впливом на водний об’єкт. Встановлено кореляційний зв’язок між комплексним індексом забруднення води та показником біохімічного спожи-вання кисню. Визначено пріоритетний показник для інтегральної оцінки екологічного стану водного об’єкту – БСК5 через тісний зв'язок з величиною комплексного індексу забрудненості води. Коефіцієнт кореляції між вказаними значеннями складає від 0,92 до 0,96. Зв'язок, що існує між величиною комбінаторного індексу забрудненості води і величиною біохімічного споживання кисню, робить показник біохімічного споживання кисню важливим для інтегральної оцінки забруднення вод різними органічними речовинами. Тому в якості пріоритетного показника для характеристики стану водотоку та проведення оперативного моніторингу, обрано показники кисневої характеристики. Ці дані є корисними та важливими, оскільки дозволять оптимальніше використовувати обмежені ресурси при здійсненні моніторингу поверхневих вод та покращити управління басейном річки.
