Розглянуто місце внутрішнього контролю у системі управління торговельним підприємством. Проведено огляд основних джерел щодо дослідження його економічної сутності, а також поглядів науковців стосовно характерних ознак основних видів контролю: “внутрішньогосподарського” та “внутрішньосистемного”. Акцентовано увагу, що ці види контролю мають загальний об’єкт і є вираженням внутрішнього контролю. Окрему увагу приділено поняттям “внутрішній аудит” та “контролінг”, оскільки у деяких наукових джерелах помічено відсутність єдності поглядів на дані категорії та немає чіткого розмежування між ними. Зазначено, що внутрішній аудит є складовою системи управління торговельним підприємством і має функції перевірки правильності ведення обліку та оцінювання стану внутрішнього контролю на підприємстві. Здійснено аналіз тлумачень нормативних документів та науковців щодо характеристики поняття “внутрішній аудит”. Розглянуто трактування терміна “контролінг” у наукових джерелах та дискусійність поглядів щодо визначення контролінгу і внутрішнього контролю. Зазначено, що контролінг є набагато ширшим поняттям та є інтегрованою складовою системи управління торговельним підприємством, оскільки має не лише контрольне значення, а у більшості вирішує складні завдання управління з використанням контрольно-аналітичного інструментарію. Підкреслено, що основним напрямком контролінгу є уникнення помилок, виявлених внутрішнім контролем, у майбутньому. Запропоновано внутрішній контроль торговельного підприємства поділити на контроль внутрішньогосподарського та управлінського спрямувань. Визначено, що внутрішньогосподарський контроль зосереджений на спостереженні за рухом товарних запасів на підприємстві, оскільки своєчасне і правильне оприбуткування та реалізація товарів, схоронність їх у місцях зберігання сприяють ефективній діяльності підприємства. Внутрішній контроль управлінського спрямування визначено як дії, спрямовані на зменшення витрат на управління господарськими процесами торговельного підприємства.