Anthropization of valuable natural territorial complexes of the subalpine and alpine highlands of Chornohora under the influence of recreational and tourist activities in the vicinity of Brebeneskul Lake (Ukrainian Carpathians)

Abstract

The results of the study of anthropization of valuable natural territorial complexes of the subalpine and alpine highlands of Chornohora under the influence of recreational and tourist activities in the vicinity of Brebeneskul Lake (Ukrainian Carpathians) are presented. Anthropization is caused by continuous cutting of bushes, clogging and trampling. The study is based on the results of expeditionary field research. A map of degradation centers of natural territorial complexes of the subalpine and alpine highlands of Chornohora in the vicinity of Brebeneskul Lake on a scale of 1 : 10 000 at the level of simple tracts and subtracts with the use of modern mapping methods is made. Peculiarities of formation, area and configuration, as well as landscape differentiation of centers of development of degradation processes of high-mountain landscape complexes in the vicinity of Brebeneskul Lake are analyzed. It is established that the most recreational load is experienced by the complex tract of my-boulder moraine-scree bottom of the Brebeneskul Cirque of the south-eastern exposition. The cutting of mountain pine (Pinus mugo Turra) and littering on the area of about 0,8 ha, trampling of the soil and vegetation cover on the area of 1,0 ha were recorded here. The deterioration of the ecological situation in the vicinity of Brebeneskul Lake is the result of unorganized recreational and tourist activities. Recommendations for reducing the negative impact of recreational activities and reducing the degradation of natural territorial complexes subalpine and alpine highlands of Chornohora in the vicinity of Brebeneskul Lake are outlined.

Modern dynamics of water levels and their flood rises in the upper reaches of the Prut River within the Chornohora Landscape (Ukrainian Carpathian)

“…Чорногора є найвищим гірським ландшафтом Українських Карпат та характеризується своєрідною історією розвитку і високим ландшафтним різноманіттям (Miller, 1963(Miller, , 1974Melnyk, 1999Melnyk, , 2009Melnyk et al, 2018;Melnyk, Karabiniuk, 2018c, 2018dKarabiniuk, , 2020. У розвитку природних територіальних комплексів (ПТК) та ландшафтної структури масиву важливу роль відіграють ерозійні процеси, які тісно пов'язані із розвитком сучасної річкової системи та гідрологічним режимом річок.…”

“…На сьогоднішній день річкова мережа представлена низкою гірських річок (Прут, Бистрець, Дземброня, Біла Тиса, Лазещина) та їх допливами із характерним змішаним типом живлення з переважанням дощового. У Чорногорі найгустіша (1,6 км/км 2 ) гідромережа характерна для середньогірного ландшафтного ярусу, тоді як для високогір'я цей показник становить 0,8 км/км 2 (Bilanyuk, Baytsar, 2003;Karabiniuk, 2020).…”

“…Останні два із вище названих дослідників також вивчали особливості розвитку ерозійно-акумулятивних процесів у середньогірній частині русла р. Прут та її допливів головно під впливом паводків (Dudych, 2011;Hnatiak, Dudych, 2013). Також особливості прояву та ландшафтну диференціацію сучасних негативних фізико-географічних процесів у високогірній частині басейну р. Прут, у тому числі й гідрометеорологічних, досліджував М. Карабінюк (Karabiniuk, 2020) (Miller, 1963(Miller, , 1974, А. Мельником (Melnyk, 1992(Melnyk, , 2009 та М. Карабінюком (Karabiniuk, 2020) з доповненням авторів). *Назви висотних місцевостей за Г. П. Міллером (Miller, 1963(Miller, , 1974, А. В. Мельником (Melnyk, 1992(Melnyk, , 2009, А. В. Мельником, М. М. Карабінюком, Л. Ю. Костів, Д. В. Сеничак, Б. В. Яськівим (Melnyk et al, 2018), А. В. Мельником і М. М. Карабінюком (Melnyk, Karabiniuk, 2018с), М. М. Карабінюком (Karabiniuk, 2020) з доповненнями авторів.…”

“…У високогірному ландшафтному ярусі гідромережа верхів'я досліджуваної річки представлена мілководними потоками, переважно, І-ІІІ порядку із характерним глибоким (до 2-3 м) врізанням русла та деревоподібним (дендритовим) типом рисунку. Водні потоки закладені головно у сильнорозчленованих моренно-осипних днищах карів та цирків (Karabiniuk, 2020). У межах цих ПТК давньольодовиково-екзараційного походження середнє значення похилу більшості потоків верхів'я р. Прут становить 300-400 м/км, але на рігелях і крутих уступах карів та цирків формуються водоспади висотою до 100 м. Також важливо заначити, що під час весняного сніготанення та літніх зливових дощів рівень води та її швидкість у потоках різко зростають, формується значна кількість потужних тимчасових водних потоків, які посилюють процеси ерозії.…”