Анотація. У статті проаналізовано зарубіжний досвід застосування інноваційних технологій, практичних засад, інституційних механізмів відродження старопромислових регіонів, що спеціалізуються на видобутку корисних копалин. Запропоновано використання європейської практики організаційних та інституціональних заходів трансформування економічного укладу та інфраструктури регіонів Донбасу з урахуванням політичних та економічних українських реалій. Доцільно прийняти концепцію природних та культурних потенціалів відродження регіонів, які повинні бути визначені для кожної регіональної одиниці на основі аналітико-статистичних досліджень під час реалізації пілотних проєктів. Додатковими потенціалами є ендогенні потенціали людського капіталу та рівня освіти, за рахунок використання яких в європейських країнах успішно запроваджується інтегративний підхід до відродження гірничо-видобувних регіонів. Ключові слова: старопромисловий регі-он, внутрішній валовий продукт, стагнація, потенційні можливості, природні потенціали, культурні потенціали, ендогенні потенціали.