Application of polytherapy in local treatment of chronic candidosis stomatitis
Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Cited by 5 publications
References 0 publications
РЕЗЮМЕ. У статті представлено матеріали дослідження різниці психологічних характеристик студентів під час війни залежно від того, виїжджали вони за кордон чи постійно перебували в Україні. Мета – дослідити різницю психологічних характеристик студентів медичного факультету, що перебували за кордоном і не виїжджали з України від початку війни. Матеріал і методи. Проведено обстеження 36 чоловіків і 60 жінок, студентів Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, які виїжджали за кордон та залишалися в Україні від початку війни, віком 17–24 років. Психологічне обстеження проведено за допомогою Фрайзбурзького особистісного опитувальника FPI, форма B. Перед початком кожного тестування досліджуваних інформували про умови його проведення і методики, які будуть використовуватися, їм надавали гарантії нерозголошення отриманої інформації, що відповідає принципам інформаційної згоди. Результати. Відповідно до отриманих досліджень виявлено, що у жінок, які виїжджали за кордон, на відміну від тих, що залишалися в Україні, під час анкетування були достовірно більші значення у шкалах: депресивність, емоційна лабільність і фемінність. Аналізуючи отримані дані у чоловіків ми виявили, що у тих, хто виїжджав за кордон, вищі показники за шкалами дратівливість, відкритість, емоційна лабільність, маскулінність. Виявлено різницю у кількості осіб з високими і низькими значеннями показників за різними шкалами, які вказували на кращу адаптацію жінок, які постійно проживали в Україні, на відміну від чоловіків і жінок, які виїжджали за кордон. Висновки. Результати психологічних досліджень студентів, що виїжджали і не виїжджали за кордон, показали, що молодь набагато краще адаптувалася до нових умов життя, залишаючись у своїй рідній країні. Студенти-жінки адаптувалися краще, ніж чоловіки.
РЕЗЮМЕ. У статті представлено матеріали дослідження різниці психологічних характеристик студентів під час війни залежно від того, виїжджали вони за кордон чи постійно перебували в Україні. Мета – дослідити різницю психологічних характеристик студентів медичного факультету, що перебували за кордоном і не виїжджали з України від початку війни. Матеріал і методи. Проведено обстеження 36 чоловіків і 60 жінок, студентів Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, які виїжджали за кордон та залишалися в Україні від початку війни, віком 17–24 років. Психологічне обстеження проведено за допомогою Фрайзбурзького особистісного опитувальника FPI, форма B. Перед початком кожного тестування досліджуваних інформували про умови його проведення і методики, які будуть використовуватися, їм надавали гарантії нерозголошення отриманої інформації, що відповідає принципам інформаційної згоди. Результати. Відповідно до отриманих досліджень виявлено, що у жінок, які виїжджали за кордон, на відміну від тих, що залишалися в Україні, під час анкетування були достовірно більші значення у шкалах: депресивність, емоційна лабільність і фемінність. Аналізуючи отримані дані у чоловіків ми виявили, що у тих, хто виїжджав за кордон, вищі показники за шкалами дратівливість, відкритість, емоційна лабільність, маскулінність. Виявлено різницю у кількості осіб з високими і низькими значеннями показників за різними шкалами, які вказували на кращу адаптацію жінок, які постійно проживали в Україні, на відміну від чоловіків і жінок, які виїжджали за кордон. Висновки. Результати психологічних досліджень студентів, що виїжджали і не виїжджали за кордон, показали, що молодь набагато краще адаптувалася до нових умов життя, залишаючись у своїй рідній країні. Студенти-жінки адаптувалися краще, ніж чоловіки.
Зміни Психологічного Здоров’я Студентів Старших Курсів Протягом Року Повномасштабної Війни В Україні
РЕЗЮМЕ. У статті представлено матеріали дослідження змін психологічних характеристик студентів під час війни. Мета – дослідити зміни психологічних характеристик за тестом FPI форма B у студентів IV–V курсів медичного факультету через тиждень і через рік від початку війни. Матеріал і методи. Проведено обстеження 30 чоловіків і 30 жінок віком 20–22 роки, які є студентами IV–V курсів Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. Перше анкетування проведено 3 березня 2022 року, друге – 24 лютого 2023 року. Психологічне обстеження проведено за допомогою Фрайбурзького особистісного опитувальника FPI форма B. Перед початком кожного тестування студентів інформували про умови його проведення і методики, які будуть використовуватися, їм надавали гарантії нерозголошення отриманої інформації, що відповідає принципам інформаційної згоди. Результати. Відповідно до отриманих досліджень виявлено, що у жінок під час другого анкетування, порівняно з першим, достовірно зменшилися показники за шкалами: спонтанна агресивність (на 18,0 %), депресивність (на 15,1 %), сором’язливість (24,9 %), відкритість (20,2 %) та емоційна лабільність (16,8 %), зросли – товариськість (92,2 %), урівноваженість (27,9 %) та маскулінність/фемінність (31,6 %). У чоловіків достовірно зменшилися невротичність (на 20,9 %), спонтанна агресивність (на 22,2 %), дратівливість (на 33,1 %), реактивна агресивність (на 29,4 %), зросли – урівноваженість (на 26,8 %) і відкритість (на 34,5 %). Висновки. Результати психологічних досліджень студентів за 03.03.2022 та 24.02.2023 показали, що молодь повернула всі звичні захисні механізми, адаптувалася та відновила психологічний ресурс. Психоемоційний стан студентів стабілізувався. Отже, війна спровокувала стадію резистентності загального адаптаційного стрес-синдрому, при якому нервова система змогла виробити достатню кількість ресурсів для того, щоб впоратися зі стресом.
Зміни Процесів Пероксидного Окиснення Ліпідів У Крові Щурів-Самців, Які Зазнали Стресу
Вступ. Стрес на сьогодні є однією з основних проблем сьогодення не тільки в Україні, але й у всьому світі. Щоправда, стрес призводить до ушкодження різних органів і систем не в усіх, у частини відбувається адаптація до нього. Вивчення впливу різних моделей стресу, зокрема з’ясування механізмів їх дії на організм, є актуальним. Мета дослідження – оцінити активність процесів пероксидного окиснення ліпідів у крові щурів-самців, які зазнали стресу. Методи дослідження. Досліди виконано на 48 білих щурах-самцях лінії Вістар віком 3,5–4 місяці. Їх поділили на чотири групи: 1-ша – контроль; 2-га – стрес 24 год 3 рази (Стрес 1); 3-тя – стрес 24 год 4 рази (Стрес 2); 4-та – стрес 72 год 4 рази (Стрес 3). Стрес викликали шляхом м’якої фіксації тканиною тварини на дощечці протягом 1 год спинкою донизу. В 2-й групі спричиняли стрес кожних 24 год 3 рази, у 3-й – кожних 24 год 4 рази, в 4-й – кожних 72 год 4 рази. У сироватці крові визначали супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну (КАТ) активність, концентрацію дієнових, трієнових кон’югатів (ДК, ТК), основ Шиффа (ОШ), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап). Результати й обговорення. При Стресі 1, порівняно з контролем, зросли показники ДК, ТК, ОШ, ТБК-ап. Відмічено підвищення СОД і КАТ активності. При Стресі 2, порівняно з контролем, вміст ДК збільшився і не відрізнявся від значення тварин 2-ї групи. У цій групі щурів рівень ТК виявився вищим порівняно з контролем і був нижчим, ніж у 2-й групі. Вміст ОШ зріс та був більшим порівняно з 2-ю групою. Рівень ТБК-ап, порівняно з контролем, підвищився і був більшим, ніж у 2-й групі. Порівняно з контролем СОД активність не змінилася та була нижчою, ніж у 2-й групі, КАТ активність, порівняно з контролем, знизилася і була меншою, ніж у 2-й групі. При Стресі 3 вміст ДК, порівняно з контролем, зріс та був більшим, ніж у 2-й і 3-й групах. При Стресі 3 рівень ТК перевищував показники контролю, 2-ї і 3-ї груп. Вміст ОШ знизився та був меншим порівняно з 2-ю і 3-ю групами. Рівень ТБК-ап, порівняно з контролем, підвищився та був більшим, ніж у 2-й і 3-й групах. Порівняно з контролем СОД активність різко знизилася і була меншою, ніж у 2-й і 3-й групах, КАТ активність, порівняно з контролем, зросла та була більшою, ніж у 2-й і 3-й групах. Висновки. При стресі, що повторюється тричі кожних 24 год, виникає адаптація тварин, при стресі, який повторюється 4 рази кожних 24 год, – їх дизадаптація, при стресі, що повторюється 4 рази кожних 72 год, – виснаження.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
Contact Info
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Product
Resources
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.
