Інститут загальної енергетики НАН України УДОСКОНАЛЕНИЙ КОМПЛЕКСНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ НА ДОВГОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ У статті надано розвинутий комплексний метод прогнозування енергоспоживання, що включає удосконалену методику прогнозування енергоспоживання нормативним методом та методику узгодження прогнозних рішень векторним методом. За удосконаленою методикою нормативним методом виконуються розрахунки прогнозу на TOP («Країна») та DOWN-рівнях («Разом за видами економічної діяльності (ВЕД)») за показниками енергоємності валової доданої вартості (ВДВ) відповідного ієрархічного рівня (країна чи ВЕД) з урахуванням уточненої методики визначення повного потенціалу енергозбереження (структурного та технологічного), виділенням особливостей визначення структурного потенціалу енергозбереження для енергетичного сектору, уточненням методичного підходу до визначення прогнозного попиту на паливо для енергетичного сектору, що враховує прогнозні структури електро-та теплогенерувальних потужностей цього сектору. За сценарним підходом досліджено вплив зміни структури економіки України на рівні споживання палива та енергії за двома запропонованими варіантами структур економіки. Для визначення прогнозного попиту на енергоресурси для населення розроблено окрему методику, що має особливості для різних видів енергоресурсів. Прогноз споживання електроенергії та палива для населення визначався через питоме споживання палива та електроенергії на 1 особу у базовому році, демографічний прогноз та обсяги технологічного енергозбереження. Для теплової енергії попит для населення складається з попиту на гаряче водопостачання, який є річним, та попиту на потреби з опалення житлових приміщень, який є сезонним. Остання величина визначається через норми на опалення житлових приміщень, прогноз розвитку житлового фонду, потенціал технологічного енергозбереження за рахунок утеплення існуючих будівель, зниження потреби в тепловій енергії для нових енергоощадних будівель. З використанням векторного методу виконано узгоджені прогнози споживання електричної, теплової енергії, вугілля, природного газу, нафтопродуктів (без населення) з подальшим додаванням потреби населення на паливо та енергію та оцінкою прогнозного попиту на енергоресурси до 2040 р. Ключові слова: попит, енергоресурси, прогнозування, метод, структура, потенціал енергозбереження.
ВступМетодичні підходи до прогнозування енергоспоживання на різних ієрархічних рівнях економіки країни розглядались в багатьох наукових працях з використанням різних показників та економікоматематичних методів [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13]. Ці прогнози з методичної точки зору є рівнозначними, але іноді значно відрізняються, що залежить не тільки від закладених економічних показників (прогнозу валового внутрішнього продукту (ВВП), валової доданої вартості (ВДВ), випуску продукції, демографічного прогнозу, темпів росту/зниження енергоємних видів виробництва), а й від обраних показників енергетичної ефективності, до яких відносяться енергоємність ВВП країни, енергоємність ВДВ країни,...