Assessment of the Developmental Toxicity of Epidermal Growth Factor using Embryonic Stem Cell Test

Chen, Fen; Cao, Fenfang; Su, Zhijian; Li, Linyan; Huang, Aibo; Xu, Hua

doi:10.4314/tjpr.v13i5.6

Cited by 3 publications

(1 citation statement)

References 20 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Order By: Relevance

“…29 Several reports discussed the toxicity of excessive EGF levels both for in vitro and in vivo studies. 27,30,31 In particular, the report by Ramineni and coworkers successfully demonstrated that a concentration regime between 1-5 ng mL −1 EGF provided maximal cell migration, cellular differentiation and wound healing. 32 Similar EGF levels were attained after 72 hours in our case; hence, this time point was chosen for the following in vitro investigations.…”

Section: Biomaterials Science Papermentioning

confidence: 99%

Local epidermal growth factor delivery using nanopillared chitosan–gelatin films for melanogenesis and wound healing

et al. 2023

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Section: Biomaterials Science Papermentioning

confidence: 99%

Local epidermal growth factor delivery using nanopillared chitosan–gelatin films for melanogenesis and wound healing

et al. 2023

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Embryotoxicity estimation of commonly used compounds with embryonic stem cell test

Liu¹,

Ren²,

Liu³

et al. 2017

Molecular Medicine Reports

View full text Add to dashboard Cite

The embryonic stem cell test (EST), an alternative model to animal studies, is a reliable and scientifically validated in vitro system for testing embryotoxicity. In contrast to most in vivo animal tests, two permanent cell lines, murine fibroblasts (BALB/c-3T3 cells) and murine embryonic stem cells (mES-D3 cells), are used in EST instead of animals in standard tests of toxicity. The embryotoxic potential of compounds (non, weak or strong embryotoxicity) may be obtained with a biostatistics-based prediction model and calculated from three different experimental endpoint values: The potency to inhibit growth of i) BALB/c-3T3 cells and ii) mES-D3 cells (IC503T3 and IC50ES) as presented using a cell cytotoxicity assay, and iii) the potency to inhibit differentiation of mES-D3 cells into contracting cardiomyocytes (ID50 D3) as demonstrated in a mES-D3 cell differentiation assay. In the present study, a model of EST with mES-D3 cells and BALB/c-3T3 cells was established, according to the standard EST system of the EU Center for the Validation of Alternative Methods, and verified it with 5-fluorouracil (strong embryotoxicity) as a positive control and penicillin G (non-embryotoxic) as a negative control. In addition, the authors further assessed the embryotoxicity of four compounds (eugenol, carnosic acid, procyanidin and dioctyl phthalate) with this model. The embryotoxic potentials of the four compounds were successfully classified by the EST system. Eugenol exhibited strong embryotoxicity, carnosic acid and dioctyl phthalate exhibited weak embryotoxicity, while procyanidin exhibited non-embryotoxicity.

show abstract

Визначення можливої ембріотоксичної, фето- та ембріолетальної дії сполуки 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4h-1,2,4-триазол-3-іл)-метил)морфоліну у постнатальному періоді

Bushueva,

Khomenko,

Polova

2023

UJMM

View full text Add to dashboard Cite

Мета роботи – визначення можливої ембріотоксичної, фето- та ембріолетальної дії сполуки 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4H-1,2,4-триазол-3-іл)-метил)морфоліну у постнатальному періоді. Матеріали та методи. Досліди проводилися на щурах лінії Вістар масою 170-215 грам при пероральному введенні зазначеної сполуки. Субстанція вводилася щурам внутрішньошлунково один раз на добу, в один й той же час за допомогою спеціального зонду в дозах 18,40,90 мг/кг. Тестування проводилися на клінічно здорових, інтактних, статевозрілих білих щурах лінії Вістар, яких утримували в оптимальних умовах. Перевірка ембріотоксичної дії 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4H-1,2,4-триазол-3-іл)-метил)морфоліну проводилася на білих щурах на 20-21 добу вагітності. У ці терміни підраховувались показники ембріональної смертності після евтаназії і розтину самиць. Для виведення показника смертності перед імплантацією обчислювалася різниця між кількістю місць імплантації і визначалося, яку частку (у %) склала ця цифра від числа імплантацій (прийнятих за 100%). При статистичній обробці за одиницю спостереження приймали послід, тобто результати, отримані при розтині однієї самиці. Порівняння достовірності цифрових даних, отриманих в досліді і на контролі, проводилося методами непараметричної статистики з використанням критерію Вілкінсона-Манн-Вітней. Результати. Аналіз отриманих результатів показує, що в першій серії дослідів після щоденного одноразового внутрішньошлункового введення загинуло 9 ембріонів. У другій серії загинуло 11 ембріонів, а в третій серії 45 ембріонів. У контрольній групі (четверта серія) загинуло 2 ембріони. В результаті проведених досліджень встановлено, що паралельне введення 4-((5-децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-3~іл)метил)морфоліну в дозах 18 і 40 мг/кг упродовж 56 днів самцям білих щурів істотно не впливало на приріст маси тіла тварин. Результати вивчення впливу 4-((5-децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-3- іл)метил)морфоліну на частоту еструсів упродовж періоду спарювання (14 днів), вагітність і кількість плодів лабораторних тварин, що вижили показали, що за щоденного введення 4-((5-децилтіо)- 4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-3-іл)метил)морфоліну в дозах 18 і 40 мг/кг істотної дії на перебіг естрального циклу білих щурів не виявлено, а частота еструсів була в межах 3,0-3,8. Встановлено, що самки білих щурів популяції Вістар вагітніли в 93 % випадків в контрольній групі тварин, у 96 % тварин, яким вводили 18 мг/кг, і в 98% випадків в групі тварин, які отримували 4-((5-децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-3-іл)метил)морфолін в дозі 40 мг/кг. Аналіз представлених даних показав, що маса тіла плодів як самок, так і самців дослідних груп не мали достовірних відмінностей із показниками маси тіла плодів контрольної групи. Зовнішній огляд тіла і кінцівок плодів не виявив аномалій розвитку ні в контрольній, ні в дослідних групах. Результати всіх дослідів були оброблені за допомогою методів математичної статистики. Для кожної величини визначали середню арифметичну і стандартну помилку. Оскільки багато розподілів вірогідності отриманих величин відрізнялися від нормального, для оцінки достовірності відмінності між ними був використаний непараметричний критерій Ван-дер-Вардена. Висновки. Математична обробка отриманих даних показала, що з жодного із досліджених показників не спостерігається статистично значимих відмінностей між результатами контрольних і дослідних серій. Таким чином, фізичний розвиток і показники дозрівання нервової діяльності потомства щурів, що отримували під час вагітності 4-((5-децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2,4-триазол-З-іл)метил)морфолін, не відрізнялися істотно від потомства контрольних тварин. Не було виявлено істотних відмінностей і при дослідженні їх здатності до навчання та пам`яті. Слід зазначити, що 4-((5-децилтіо)-4-метил-4-Н-1,2.4-триазол-3-іл)метил)морфолін, в ефективних дозах, не має ембріотоксичного ефекту.

show abstract

Assessment of the Developmental Toxicity of Epidermal Growth Factor using Embryonic Stem Cell Test

Cited by 3 publications

References 20 publications

Local epidermal growth factor delivery using nanopillared chitosan–gelatin films for melanogenesis and wound healing

Local epidermal growth factor delivery using nanopillared chitosan–gelatin films for melanogenesis and wound healing

Embryotoxicity estimation of commonly used compounds with embryonic stem cell test

Визначення можливої ембріотоксичної, фето- та ембріолетальної дії сполуки 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4h-1,2,4-триазол-3-іл)-метил)морфоліну у постнатальному періоді

Contact Info

Product

Resources

About