У структурі захворювань пародонту найпоширенішими формами патології є гінгівіт і пародонтит, в основі яких лежить запалення – типовий патологічний процес, причиною якого є зміни в організмі, які відбуваються під впливом пародонтопатогенів. В патогенезі захворювань пародонту важливу роль відіграють як місцеві, так і загальні фактори. Мета дослідження. Вивчення ряду біоімпедансних показників, що характеризують обмінні процеси в організмі, у дорослих пацієнтів з різним ступенем захворювання пародонту. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні брали участь 63 пацієнти 35–60 років із різним ступенем ураження тканин пародонту які були оглянуті на базі стоматологічної поліклініки № 1 м. Львів. Пацієнтів було поділено на 5 груп. За допомогою біоімпедансного аналізатора компоненту складу тіла АВС-01 «Медас» оцінювалися по 4 показника, що характеризують інтенсивність обмінних процесів та вміст метаболічно активних клітин. Статистично значущу відмінність між альтернативними кількісними ознаками з розподілом, відповідним нормальному закону, оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали статистично значущою при р<0,01. Результати та їх обговорення. Із отриманих нами даних видно, що в групі пацієнтів без стоматологічної патології зазначені показники рівня метаболічних процесів достовірно не відрізнялися від середньостатистичної норми. Приблизно така ж картина спостерігалася у пацієнтів з катаральним гінгівітом (p>0,05). Висновки. Результати дослідження вказують на значущість використання біоімпедансного аналізу для оцінки стану пацієнтів з пародонтитом. Виявлено, що з погіршенням стану пародонту спостерігається зниження основних показників обміну речовин, що може слугувати додатковим критерієм для діагностики та контролю ефективності лікування. Виявлені кореляції між ступенем ураження пародонту та змінами в біоімпедансних показниках підтверджують необхідність комплексного підходу до лікування пародонтиту, з особливою увагою до корекції порушень обмінних процесів в організмі пацієнтів.