Об'єктом дослідження є результати впливу банківського кредитування на процеси інноваційного розвитку промислових підприємств та економіки України. Одним з найбільш проблемних місць є низький рівень інноваційної діяльності, інноваційної активності українських промислових підприємств та економічної ефективності загального інвестиційного потенціалу України. Уповільнення економічного зростання також спричиняє слабкий та зворотній зв'язок між процесами інноваційного розвитку економіки країни й довгостроковими кредитами банків. До несприятливих чинників в роботі віднесено й відсутність значущого впливу довгострокових кредитів банків на процеси модернізації та зміни чистого фінансового результату групи вітчизняних промислових підприємств. В ході дослідження використовувалися методи системного підходу, порівняння, кореляційного аналізу, непараметричної статистики, табличного та графічного подання результатів. Це дозволило автору довести системний характер негативних тенденцій змін інноваційного розвитку економіки, обумовлених загальними принципами організації соціально-економічної діяльності України. Отримані результати доводять, що одними з основних дестабілізуючих чинників розвитку виробництва й фінансової стійкості промислових підприємств є низький рівень рентабельності операційної діяльності та вище критичного рівень зносу основних засобів. Особливістю фінансування інноваційної діяльності є нераціональна структура сформованих джерел, де на: -власні кошти приходиться 84,49 %; -кошти державного бюджету -2,49 %; -кошти місцевих бюджетів -1,05 %; -кошти вітчизняних інвесторів -2,96 %; -кошти іноземних інвесторів -1,18 %; -кредити банків -6,52 %; -інші кошти -1,26 %. Зазначене негативно впливає на відтворювальний цикл та актуалізує потребу у використанні банківського кредиту для часткового вирішення проблем фінансового забезпечення реструктуризації підприємств зокрема та інноваційного розвитку країни в цілому. На прикладі групи промислових підприємств доведено, що приріст чистого прибутку забезпечується приростом незавершених капітальних інвестицій, який супроводжується приростом довгострокових кредитів банків. На підставі емпіричних узагальнень визначено заходи активізації стимулювання кредитування банками технологічного розвитку національної промисловості. Це забезпечується за рахунок практичної реалізації державою програмно-цільового методу планування, заснованого на цільовому управлінні та фінансуванні, створенні системи взаємодії державних та приватних інститутів, фондів прямих та венчурних інвестицій, національних довгих грошей та ринку деривативів. Реалізація системи заходів сприятиме створенню робочих місць, реалізації інфраструктурних та інноваційних проектів. Ключові слова: інноваційний розвиток економіки країни, промислове підприємство, інноваційна активність, джерела фінансування, банківський кредит. Zavadska D.