Cardiogenic Shock Among Patients with Acute Myocardial Infarction in a middle eastern Country: A Single-centre experience

Abstract

Background Cardiogenic Shock (CS) remains the most common cause of death in hospitalized acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI) patients. Predictors of outcomes in those patients include clinical, laboratory, radiologic variables, and management strategies. The present study aimed to evaluate the incidence, characteristics, predictors of cardiogenic shock and mortality among acute ST-segment elevation myocardial infarction patients in our center. Methods This was a retrospective, single-center study conducted at KAMC, Makkah during 2015–2020. All acute ST-segment elevation myocardial infarction patients during this era were divided into two groups CS group and non-CS group. Results In this study total 3074 acute ST-segment elevation myocardial infarction patients of which 132(4.3%) patients had CS. CS group tended to have higher ages than non-CS group. Pilgrims were more complicated by CS than nonpilgrims. Subsequently, CS patients had a highly significant (p < 0.001 for all) increase in the incidence of in-hospital complications including pulmonary oedema, cardiac arrest and ventilation. There was a significant increase in hospital stay length and in-hospital mortality among CS patients. Renal impairment, peak troponin level, haemoglobin drop≥3 gm/dl, and Left ventricular ejection fraction (EF) were significant independent predictors of cardiogenic shock among our patients. However, STEMI type, left main disease, and EF was the independent predictors of CS among our patients with diabetes with EF cut-off value of 35% with a sensitivity of 74.6% and a specificity of 65.3%. Age was the only independent predictor of mortality among CS patients. Though age, female gender, and diabetes were found to be the independent predictors for in-hospital mortality among our patients. Conclusion High-income middle eastern countries have comparable outcomes to Europe and USA among patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction patients with higher improvement of medical care in the last 2 to 3 decades. Renal impairment, peak troponin, severe bleeding and ejection fraction were significant independent predictors of CS in acute ST-segment elevation myocardial infarction patients. However, STEMI type, left main disease, and ejection fraction were the independent predictors of CS in acute ST-segment elevation myocardial infarction patients with diabetes. Age was the only independent predictor of mortality among CS patients.

Prediction of the Development of Acute Heart Failure of High Grades in Patients with Myocardial Infarction and Percutaneous Coronary Intervention

“…Одним із найбільш частих ускладнень ІМ на догоспітальному та госпітальному етапах є розвиток гострої серцевої недостатності (ГСН). Дані досліджень вказують, що найважчий ступінь ГСН -кардіогенний шок ускладнює до 12 % ІМ із підйомом сегмента ST та 4 % ІМ без підйому сегмента ST [4,5], а 30-денний прогноз пацієнтів із кардіогенним шоком не відрізняється залежно від наявності у них ІМ з елевацією сегмента ST чи ІМ без елевації сегмента ST [6]. Відомо, що до 80 % всіх випадків кардіогенного шоку у пацієнтів із ІМ розвивається після госпіталізації і зазвичай протягом 24 годин після початку ішемічної події [7,8].…”

“…Переважно це старший вік пацієнтів, жіноча стать [9,10,11], передня локалізація ІМ та багатосудинне ураження коронарного русла [12,13]. Велике прогностичне значення надається і супутній патології -артеріальній гіпертензії, гіперглікемії, наявності фібриляції передсердь, хронічній хворобі нирок, зниженню рівня гемоглобіну [4,11,14,15,16], що можна пояснити патогенетичним впливом таких станів. Водночас дослідження вказують на більш широке застосування реваскуляризації у пацієнтів з ІМ, ускладненим кардіогенним шоком, та зниження смертності у такій групі пацієнтів з 52 до 25 % [17].…”