Дослідники нової інституційної соціології зосереджені на розгляді мотивів та раціональності постійної зміни вже побудованих історично та культурно інституційних середовищ. На сьогоднішній день найбільш перспективною та розвиненою теорією є теорія управлінських мод, яка передбачає, що інтереси та погляди окремих індивідів та колективів соціально сконструйовані та сформовані під дією інституційних впливів. Відповідно, результатом цих переконань, спричинених інституційними наслідками, є не що інше, як поширення та прийняття адміністративних інновацій. Незважаючи на феноменологічні аргументи нової інституційної соціології, що розглядає інституційний характер індивідуальних переконань, припущень та розумінь, дослідження з fashion management (управлінських мод) прямо суперечить іншим основним інституціональним твердженням про стабільність, інерцію та стійкість до нових ідей та практик в інституційних умовах. Тому об'єктом дослідження є сутність теорії управлінських мод з точки зору визначення її онтологічних та епістомологічних ознак. Унаслідок використання наукових методів логічного узагальнення та морфологічного аналізу в роботі стверджується, що одиницею аналізу мають виступати не макрорівневі процеси гомогенізації чи диверсифікації організаційних середовищ, а мікропроцеси зміни технічних значень та характеристик адміністративних та організаційних практик. Так само, акцент досліджень має бути не на траєкторіях і особливостях поширення організаційних інновацій та практик, а на закономірностях їх інтерпретації та осмислення індивідами та організаціями. Продемонстровано, як поєднання окремих аспектів теоретичного апарату Скандинавського інституціоналізму і теорії управлінських мод дозволяють досягти цієї мети та одночасно уникнути онтологічних розбіжностей. Теоретичні ідеї, запропоновані в роботі, дозволяють уникнути типових недоліків в емпіричних дослідженнях, такі як неточність в інтерпретації інституційних ефектів та помилкове трактування останніх як економічних та технічних факторів. Ключові слова: теорія моди менеджмента, соціальні конструкти, інституціональна соціологія, інституціональні ефекти.