Вступ. Тютюнокуріння щорічно вбиває понад 8 млн осіб у всьому світі, з них близько 1,2 млн є пасивними курцями. Характерна ознака сучасних харчових технологій – використання харчових добавок, які не завжди безпечні для здоров’я людини.
Мета дослідження – вивчити вплив пасивного тютюнокуріння на тлі тривалого введення натрій глутамату на показники протеолітичної активності сироватки крові в щурів різного віку.
Методи дослідження. Досліди виконано на 32-х безпородних статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г та 32-х безпородних статевонезрілих білих щурах-самцях масою 60–80 г. тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контроль; 2-га – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння; 3-тя – щури, яким вводили натрій глутамат; 4-та – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння на тлі введення натрій глутамату. Загальну протеолітичну активність сироватки крові визначали, використовуючи азосубстрати (азоальбумін, азоказеїн та азоколаген) фірми “Simko Ltd” (Україна) відповідно до інструкції виробника.
Результати й обговорення. За умови пасивного тютюнокуріння в сироватці крові статевозрілих щурів збільшувалась кількість продуктів розпаду азоальбуміну, азоказеїну та азоколагену (на 59,8 % (р=0,002), 38,3 % (р<0,001), 32,6 % (р=0,005) відповідно), що свідчило про підвищену деградацію як високомолекулярних, так і низькомолекулярних протеїнів та колагену. Пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрій глутамату при цьому не викликало вірогідних змін відносно ізольованої дії тютюнового диму. В сироватці крові статевонезрілих щурів пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрій глутамату зумовлювало вірогідні зміни лізису азоальбуміну, який перевищував дані за умови ізольованого впливу тютюнового диму на 40,9 % (р=0,002), і лізису азоказеїну, що перевищував дані при ізольованому впливі тютюнового диму на 36,5 % (р=0,003). У віковому аспекті інтенсивність змін лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу при пасивному тютюнокурінні на тлі введення натрій глутамату переважала на 31, 38 і 12,7 % відповідно у статевонезрілих щурів.
Висновок. Отримані результати свідчать про вищу інтенсивність протеолітичних процесів у крові статевонезрілих щурів порівняно зі статевозрілими. Імовірно, це зумовлено вищою інтенсивністю утворення вільних радикалів, меншою швидкістю їх знешкодження та утворенням більшої кількості окисномодифікованих протеїнів.