The aim: To obtain the prevalence of mastitis in the breastfeeding women and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine. Materials and methods: A retrospective multicenter cohort study was based on surveillance data for Postpartum Mastitis and included 18,427 breastfeeding women’s who gave birth in 11 regional hospitals of Ukraine. Results: 22.6% breastfeeding women’s were found to have breast infections. Among these patients, 11.6% breast abscess and 88.4% mastitis were observed. Of the total cases breast infections, 74.8% were detected after hospital discharge. The rate of healthcare-associated mastitis was 8.6%. The predominant pathogens were: Staphylococcus aureus (23.6%), Escherichia coli (19.4%), Enterobacter spp. (11.9%), Staphylococcus epidermidis (10.7%), Klebsiella spp. (8.7%), Pseudomonas aeruginosa (4.8%), Enterococcus faecalis (4.8%), and Proteus mirabilis (4.6%). The overall proportion of methicillin-resistance was observed in 27.9% of S. aureus (MRSA) and 24.3% of S. epidermidis (MRSE). Of the total methicillin-resistance strains, 74.8% of MRSA and 82.1% of MRSE is community-acquired, were detected after hospital discharge. Vancomycin resistance was observed in 9.2% of isolated enterococci. Carbapenem resistance was identified in 7.3% of P.aeruginosa isolates. Resistance to third-generation cephalosporins was observed in 8.8% Klebsiella spp. and E.coli 9.1% isolates. Conclusions: Mastitis in the breastfeeding women in Ukraine requires medical attention it is common, and a lot of cases are caused by pathogens resistant to antibiotics. Optimizing the management and empirical antimicrobial therapy may reduce the burden of mastitis, but prevention is the key element.

Purpose - to increase the effectiveness of forecasting and early diagnosis of fetal growth retardation (FGR) in premature pregnancy on the basis of ultrasound examination. Materials and methods. 165 pregnant women were examined: 30 patients with an uncomplicated pregnancy that ended in physiological timely delivery - the control group (CG); 45 patients with premature birth (PB) (the Group I); 45 women with full-term pregnancy and FGR (the Group II) and 45 patients with PB and FGR (the Group III). Ultrasound examination included serial dynamic fetometry and placentography, dopplerography of vessels of the umbilical cord, ductus venosus, middle cerebral artery and fetal aorta with determination of systolic blood flow velocity and systolic peak velocity of blood flow, systolic-diastolic ratio, index resistance and pulsation index. Statistical processing of research results was carried out using standard programs «Microsoft Excel 5.0» and «Statistica 8.0». Results. А significant decrease in the parameters of the biparietal size of the fetal head in pregnant women of the Group III was detected at 24-25 weeks of pregnancy: in the CG - 66.4±0.65 mm, in the Group III - 65.02±0.31 mm (p<0.05), in the Group II - 66.2±0.46 mm. A more pronounced slowdown in the rate of growth of the biparietal size of the fetal head was found in pregnant women at 28-29 weeks of gestation, when a significant decrease (p<0.05) in its growth rate was observed in pregnant women of the Groups II and III. The peculiarities of the formation and functioning of the fetoplacental complex in this Groups were characterised by impaired fetal haemodynamics: increase in blood circulation velocity in the venous duct - 74.43±2.24 cm/s vs. 46.54±1.62 cm/s, respectively; p<0.05; increase in pulsatile index in the uterine artery - 1.611±0.04 vs. 1.424±0.07; p<0.05, and in the middle cerebral artery - 1.527±0.02 vs. 1.251±0.03; p<0.005, indicating the tension of subcompensatory reactions. Conclusions. Ultrasound feto- and placentametry in pregnant women with premature births against the backdrop of FGR showed that in patients with premature births, statistically significant deviations in the size of the fetus and placenta are observed from 24-25 weeks of gestation. Disruption of fetal hemodynamics is indicated by a significant increase in the speed of blood circulation in the ductus venosus in the Groups II and III (74.43±2.24 cm/s vs. 46.54±1.62 cm/s; p<0.05). The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

Вступ. Тютюнокуріння щорічно вбиває понад 8 млн осіб у всьому світі, з них близько 1,2 млн є пасивними курцями. Характерна ознака сучасних харчових технологій – використання харчових добавок, які не завжди безпечні для здоров’я людини. Мета дослідження – вивчити вплив пасивного тютюнокуріння на тлі тривалого введення натрій глутамату на показники протеолітичної активності сироватки крові в щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди виконано на 32-х безпородних статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г та 32-х безпородних статевонезрілих білих щурах-самцях масою 60–80 г. тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контроль; 2-га – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння; 3-тя – щури, яким вводили натрій глутамат; 4-та – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння на тлі введення натрій глутамату. Загальну протеолітичну активність сироватки крові визначали, використовуючи азосубстрати (азоальбумін, азоказеїн та азоколаген) фірми “Simko Ltd” (Україна) відповідно до інструкції виробника. Результати й обговорення. За умови пасивного тютюнокуріння в сироватці крові статевозрілих щурів збільшувалась кількість продуктів розпаду азоальбуміну, азоказеїну та азоколагену (на 59,8 % (р=0,002), 38,3 % (р<0,001), 32,6 % (р=0,005) відповідно), що свідчило про підвищену деградацію як високомолекулярних, так і низькомолекулярних протеїнів та колагену. Пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрій глутамату при цьому не викликало вірогідних змін відносно ізольованої дії тютюнового диму. В сироватці крові статевонезрілих щурів пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрій глутамату зумовлювало вірогідні зміни лізису азоальбуміну, який перевищував дані за умови ізольованого впливу тютюнового диму на 40,9 % (р=0,002), і лізису азоказеїну, що перевищував дані при ізольованому впливі тютюнового диму на 36,5 % (р=0,003). У віковому аспекті інтенсивність змін лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу при пасивному тютюнокурінні на тлі введення натрій глутамату переважала на 31, 38 і 12,7 % відповідно у статевонезрілих щурів. Висновок. Отримані результати свідчать про вищу інтенсивність протеолітичних процесів у крові статевонезрілих щурів порівняно зі статевозрілими. Імовірно, це зумовлено вищою інтенсивністю утворення  вільних радикалів, меншою швидкістю їх знешкодження та утворенням більшої кількості окисномодифікованих протеїнів.

Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає тютюнокуріння як глобальну медико-соціальну проблему, а активне застосування штучних харчових добавок у харчовій промисловості викликає неоднозначне ставлення щодо їх безпеки відносно здоров’я людини, тому дослідження молекулярних механізмів токсичності ізольованої та поєднаної дії тютюнового диму і натрію глутамату є одним з актуальних питань у сучасній науці. Мета дослідження – вивчити зміни цитокінового профілю сироватки крові у щурів за умови пасивного тютюнокуріння на тлі тривалого введення натрію глутамату у віковому аспекті. Матеріали і методи. Досліди проведено на 64 безпородних білих щурах-самцях, яких поділили на такі групи: перша – контрольна; друга – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння; третя – тварини, яким вводили натрію глутамат; четверта – щури, яким моделювали пасивне тютюнокуріння на тлі введення натрію глутамату. Визначення вмісту цитокінів сироватки крові проводили методом твердофазового імуноферментного аналізу з використанням наборів реагентів «RayBio» виробництва «RayBiotech» (США) відповідно до прото­колу виробника на аналізаторі «Multiscan FC» (Фінляндія). Результати. У статевозрілих щурів пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрію глутамату супроводжувалося вираженим збільшенням вмісту IL1β (у 2,2 раза (р<0,001)) відносно контрольної групи, що вірогідно не відрізнялося від аналогічного показника за умови ізольованої дії тютюнового диму. Вміст TNFα збільшувався більш виражено (у 2,9 раза (р<0,001)) відносно контрольної групи і на 32,3 % (р<0,002) перевищував дані за умови ізольованої дії тютюнового диму. Щодо протизапального цитокіну IL10, то встановлено його вірогідне зниження на 61,0 % (р<0,001) відносно контрольної групи, що було на 29,7 % (р<0,001) нижче аналогічного показника за умови ізольованої дії тютюнового диму. У віковому аспекті порушення цитокінового профілю сироватки крові більш виражено проявилися у статевонезрілих щурів. Висновки. Пасивне тютюнокуріння на тлі застосування натрію глутамату супроводжується вираженою дисцитокінемією, що підтверджується вірогідним збільшенням вмісту прозапальних цитокінів (TNFα) на тлі зниження вмісту протизапальних цитокінів (IL10) відносно даних за умови ізольованої дії тютюнового диму. У віковому аспекті за умови пасивного тютюнокуріння на тлі застосування натрію глутамату інтенсивність змін вмісту цитокінів TNFα, IL1β та IL10 у  сироватці крові статевонезрілих щурів перевищує показники статевозрілих на 141,9; 70,4 і 16,1 % відповідно.

No abstract