Зловживання цифровими гігантами своєю економічною владою окреслило проблематику спотворення конкуренції на ринку онлайн-послуг та виявило неефективність традиційного конкурентного права. Це стало поштовхом до прийняття Акта про цифрові ринки, спрямованого на специфічне регулювання цифрового сектору шляхом встановлення правил, що забезпечують конкурентоспроможність та справедливість на внутрішньому ринку ЄС. Гіпотеза дослідження полягає у підтвердженні переваг зобов’язань ex ante, які DMA накладає на онлайн-платформи зі статусом гейткіпер, щодо зміцнення справедливості та конкурентності, а також забезпечення прав бізнес-користувачів і споживачів у цифровому секторі економіки. Метою дослідження є функціональна характеристика зобов’язань онлайн-платформ зі статусом гейткіпер та визначення перспектив їх реалізації. Для досягнення мети використано методику доктринального аналізу, яка допомогла розкрити правову природу й особливості Акта про цифрові ринки в цілому, а також зобов’язань гейткіперів зокрема. Зобов’язання ex ante, як поведінкові засоби правової охорони ринку ЄС від негативної ділової практики, спрямовані на недопущення потенційно небажаної поведінки гейткіперів, а також сприяють внутрішньо- і міжплатформній конкуренції та захищають її. Доведено, що асиметричність регулювання ex ante, конкурентність і справедливість цифрових ринків як ціль регулювання, самовиконуваний характер зобов’язань свідчать про новизну регуляторного режиму, запровадженого Актом про цифрові ринки. Надання Європейській комісії широкого кола повноважень щодо контролю за виконанням онлайн-платформами зобов’язань додає гнучкості регуляторному інструменту, який водночас потребує подальшого розвитку для того, щоб суттєво відрізнятися від традиційного конкурентного права.