Dependence of the frequency of postoperative stress ulcers on the trauma of surgical intervention in children

Abstract

Оперативне втручання є сильним стресом, що створює передумови як для загострення хронічних запальних процесів слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки, так і розвитку виразок/ерозій у раніше умовно-здорових осіб-так званих "стрес-індукованих змін". В статті розглядаються питання ролі травматичності операції у формуванні стрес-індукованих змін (СІЗ) слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) в постопераційному періоді в дітей. Приведено алгоритм розрахунку та порогові значення коефіцієнта ступеня травматичності (КСТ) оперативного втручання, що збільшують ризик розвитку СІЗ в постопераційному періоді. Проблема СІЗ слизової оболонки верхнії відділів ШКТ в дитячій хірургії тривалий час не розглядалась, однак з розвитком оперативної техніки лікування, появою нових методів, що дозволяють розширити обсяг оперативного втручання, актуальність останньої стала рости. Також окрему роль слід віднести розвитку ринкових відносин і формування сучасної системи фінансування лікувально-діагностичного процесу. Конфлікт інтересів відсутній. Ключові слова: стрес-індукована хвороба слизової оболонки, виразка, ерозія, шлунково-кишковий тракт, коефіцієнт ступеня травматичності, оперативне втручання.