Оперативне втручання є сильним стресом, що створює передумови як для загострення хронічних запальних процесів слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки, так і розвитку виразок/ерозій у раніше умовно-здорових осіб-так званих "стрес-індукованих змін". В статті розглядаються питання ролі травматичності операції у формуванні стрес-індукованих змін (СІЗ) слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) в постопераційному періоді в дітей. Приведено алгоритм розрахунку та порогові значення коефіцієнта ступеня травматичності (КСТ) оперативного втручання, що збільшують ризик розвитку СІЗ в постопераційному періоді. Проблема СІЗ слизової оболонки верхнії відділів ШКТ в дитячій хірургії тривалий час не розглядалась, однак з розвитком оперативної техніки лікування, появою нових методів, що дозволяють розширити обсяг оперативного втручання, актуальність останньої стала рости. Також окрему роль слід віднести розвитку ринкових відносин і формування сучасної системи фінансування лікувально-діагностичного процесу. Конфлікт інтересів відсутній. Ключові слова: стрес-індукована хвороба слизової оболонки, виразка, ерозія, шлунково-кишковий тракт, коефіцієнт ступеня травматичності, оперативне втручання.

No abstract

Мета. Аналіз кореляційного зв’язку частоти виникнення стрес-індукованих змін (СІЗ) у післяопераційному періоді, інтраопераційної динаміки периферичного кровотоку (NIRS), ступеня кислотності шлункового соку та травматичності оперативного втручання. Матеріали і методи. Проводили фіброезофагогастродуоденоскопію з рН-метрією перед операцією та в ранньому післяопераційному періоді, інтраопераційно моніторинг кислотності шлункового соку та реєстрацію динаміки периферичного кровотоку; розраховували коефіцієнт ступеня травматичності (КСТ) за методикою В. П. Польового. Результати. СІЗ виявлено у 25 (33,3%) із 75 обстежених пацієнтів. Показник рН шлункового соку у пацієнтів з проявами СІЗ у післяопераційному періоді у середньому становив 2,05 ± 0,23, у пацієнтів без післяопераційних ускладнень з боку слизовох оболонки травного каналу – 3,42 ± 0,97; показник NIRS – відповідно 63,13 ± 1,39 та 67,80 ± 1,97; КСТ - відповідно 19,4 ± 3,58 та 4,45 ± 2,0. Висновки. Частота виникнення СІЗ у післяопераційному періоді у дітей становить 33,3%, що обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Вагомим фактором формування стресових виразок та ерозій є кислотний стан шлункового соку та поєднання значного ступеня тяжкості операційної травми і масивної крововтрати, що характеризують відповідні показники КСТ і NIRS.