“…Для покращення експлуатаційних властивостей бурильного інструмента застосовують низку методів. До конструкторських методів відносять удосконалення конфігурації бурильних труб [3,4], нарізних з'єднань [5][6][7], забезпечення точності нарізей [8][9][10] та запобігання самовідгвинчуванню [11], раціональний вибір матеріялів шляхом проведення корозійних досліджень і вивчення структурних змін металів [12][13][14], параметричну оптимізацію озброєння, опор і вузлів промивання доліт [15][16][17] тощо. Серед технологічних методів заслуговують на увагу раціональне армування сталевих деталей [18], оптимізація формоутворення гвинтових поверхонь та поверхонь складної топології [19,20], нанесення гнучких [21,22], металевих [23][24][25] та функціонально ´радієнтних [26][27][28] покриттів, зокрема оксидних [29], а також шліфування і лазерна обробка робочих поверхонь нарізей [30,31].…”