Development of Communicative Competence of the Future Physician as Complete of Its Professional Readiness

Abstract

The essence of communicative competence of the future doctor as one of the important components of his professional readiness is considered. The possibilities of its development in the process of educational and non-initial activity of the student of a medical institution of higher education from the standpoint of the environmental approach are determined, the actual directions of research of this phenomenon are outlined. The readiness of future doctors for professional activity is considered as a complex multilevel entity, which manifests itself as a person's compliance with the requirements for certain activities, and availability of readiness for activities is a prerequisite for the implementation of the activity itself.The communicative competence of the future physician implies the assimilation of the rules and norms of oral and written language, the ability to use them in various life-professional situations. It is communicative competence - one of the basic characteristics of the professional competence of medical specialists. Further research requires the communicative competence of a doctor in accordance with the typical situations of communication with patients in the context of a modern organization of medical care in Ukraine.

Адаптація Медичної Освіти До Сучасних Вимог Охорони Здоров’я Нації: Український Контекст

“…можливість взаємодії: велика частина онлайн-платформ пропонує інструменти для обговорень, форуми та спільноти, які сприяють взаємодії між студентами та викладачами; оцінювання та відстеження прогресу: більшість платформ надають інструменти для відстеження прогресу студентів та можливість отримати зворотний зв'язок, пропонують автоматизоване оцінювання завдань. Важливу роль під час організації освітнього процесу відіграє контроль рівня знань майбутніх фахівців [6];…”

“…1029 Аналіз останніх досліджень і публікацій. Такі наукові дослідники, як П. Іванчов [1], О. Андріянова [2], В. Стрюков [3], Н. Чорнобрива [4], О. Богатирьова [5], М. Бичко [6], І. Лісецька [7], О. Сікорська [8], Л. Крестьянполь [9], В. Огоренко, А. Шорніков [10], О. Повч, А. Курбанов та О. Пруднікова [11] присвятили свої праці вивченню стану та тенденціям розвитку медичної освіти, важливості адаптації медичної освіти до нових різноманітних контекстів охорони здоров'я, впливу використання технологій на медичний освітній процес, можливості використання дистанційних освітніх платформ тощо. Незважаючи на значні напрацювання з цього тематичного напряму, процес адаптації медичної освіти до сучасних вимог охорони здоров'я нації перебуває лише на етапі становлення, потребує глибокого системного аналізу та впровадження відповідно до реалій українського сьогодення.…”