Проблематика. Селезінка як важливий орган імуногенезу чутлива до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Цю властивість використовують у біомоніторингу довкілля. Значення морфологічних досліджень селезінки зростає із захворюваннями птахів, збудники яких становлять загрозу здоров'ю і життю людини. Вони необхідні для отримання якісної та безпечної продукції птахівництва. Праці з морфометричного вивчення селезінки птахів мають фрагментарний характер. Тому актуальне комплексне анатомічне, морфометричне вивчення селезінки птахів. Мета. Встановлення морфометричних критеріїв селезінки птахів у нормі: відносної маси, відносних площ білої та червоної пульп, опорно-скоротливого апарату, імунорегуляторного індексу. Методика реалізації. Анатомічні дослідження селезінки з визначенням топографії, лінійних значень. Імуногістохімічні, гістологічні та цитологічні дослідження мікро-й ультрамікроскопічного рівня після фіксації матеріалу у формаліні або глютаровому альдегіді. Фарбування гістопрепаратів здійснювали гематоксиліном Ерліха й еозином та за методами Браше і Ван Гізона. Субпопуляції лімфоцитів виявляли за допомогою мишачих моноклональних антитіл. Морфометричні визначення відносної площі структурних компонентів селезінки та співвідношень між ними у статевозрілих голуба, курки, перепілки. Результати. Відносна маса селезінки дорівнює 0,022 ± 0,008 % у голуба; 0,138 ± 0,01 % у курки; 0,121 ± 0,03 % у перепілки. Радіальні трабекули в селезінці курки відсутні, в голуба та перепілки розвинені слабо. Відносна площа опорно-скоротливого апарату селезінки становить 9,21 ± 3,40 % у голуба; 3,02 ± 0,95 % у курки та 4,25 ± 0,95 % у перепілки. Відносна площа білої пульпи селезінки займає 18,68 ± 3,75 % у курки, 14,38 ± 2,58 % у перепілки та 14,93 ± 6,14 % у голуба. Лімфоцити СD4+ та СD8+ локалізувалися переважно в періартеріальних лімфоїдних піхвах. Лімфоцити СD19+ та СD20+ сконцентровані в лімфоїдних вузликах, у пульпі домінували СD20+-клітини. Ультрамікроскопічною особливістю селезінки перепілки є великі ядерця у клітинах пульпи; у голуба порівняно з іншими птахами більша кількість аутофагосом у лімфобластах; у курки ендотеліальні клітини мають добре розвинені органели метаболічного типу. Висновки. Співвідношення білої пульпи до червоної дорівнювало 1:4,91 у голуба, 1:4,19 у курки та 1:5,66 у перепілки. Імунорегуляторний індекс пульпи дорівнював 2,00 у голуба; 1,85 у курки; 1,73 у перепілки. Отримані морфометричні критерії селезінки птахів у нормі є підставою для подальших досліджень впливу чинників довкілля, мікроорганізмів, фармакологічних препаратів для розробки тест-системи органа в нормі.