Dialogue in In-Depth Cognition of the Subject’s Psyche: Functioning of Pragmatic Referent Statements

Abstract

The aim of our research was also to analyze the dialogue in in-depth cognition of the subject’s psyche in the psycholinguistic paradigm. The latter allows us to distinguish pragmatic-explicit and pragmatic-implicit reference statements in psychoanalytic dialogues, to classify such statements, to give their characteristics, which will further help psychoanalysts to build dialogues with patients in psychotherapeutic practice.
 Methods. In our research we’ve used author’s Psychodynamic Methodology of organizing of psychotherapeutic process, which contributes to the problem of understanding the essence of the patient’s psyche. The improvement of diagnostic tools stipulated the clarification of the focus of the process of active socio-psychological cognition on optimizing the psyche of the patient in the psychotherapeutic process. Also we proposed group method of active socio-psychological cognition (hereinafter referred to as the ASPC) which emphasized on a law of positive disintegration of the psyche of the person and its secondary integration at a higher level of mental development of a man (Yatsenko, 2020).
 Results. The nature of emphasized by us pragmatic-implicit reference statements, the peculiarities of their functioning in the whole text fragment will resemble semantic performatives. In the paradigm of pragmatic statements, we will accept them as pragmatic statements. Although both pragmatic-implicit and pragmatic-explicit reference statements are very important for psychoanalytic dialogues. Pragmatic-explicit reference statements have all the features of performatives and can be fully characterized as pragmatic performatives.
 Conclusions. It was proved that positive pragmatic-explicit and pragmatic-implicit reference statements in psychoanalytic dialogue allowed us to identify the links between superficial and hidden semantic parameters of the patient’s psyche, which under the conditions of comprehension of his/her consciousness can open up prospects for their individual reconstruction by the subject, without the psychoanalyst’s help. This process facilitates the harmonization and functional optimization of the psyche of the person in in-depth correctional process. This way of solving a problem by a person sets the awakening of adequate capabilities of the subject, making by the patients’ some adjustments to their own behavior by expanding and deepening the boundaries of self-awareness in the process of active socio-psychological cognition.

Застосування Комплексу Тематичних Психомалюнків Як Методу Психокорекції Особистості Дитини Молодшого Шкільного Віку В Умовах Воєнного Стану В Україні

“…Важливо враховувати індивідуальні особливості дитини та ставитися до її малюнків з увагою та повагою, створюючи безпечне середовище для вираження емоцій та почуттів. В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що психомалюнок в парадигмі АСПП дає змогу здійснювати корекцію психологічних (особистісних) проблем дітей молодшого шкільного віку [8].…”

“…Методика тематичних малюнків була сформована відповідно до концепції психодинамічної парадигми. За основу взято метод активного соціально-психологічного пізнання (АСПП) [7][8][9][10], розробленого академіком НАПН України Т. С. Яценко. Він передбачає використання континууму прийомів, що комплексно забезпечують об'єктивність та надійність емпіричних даних, є засадничим методом нашого дослідження.…”

“…У процесі психоаналітичної роботи з молодшим школярем важливою є цілісність пізнання, тому використання психомалюнку є невід'ємною частиною психокорекції. Психомалюнок виконує роль захисту суб'єкта від складної психоаналітичної інформації [8]. Діaлогічнa взаємодія з автором малюнків сприяє виявленню індивідуальної неповторності психіки суб'єкта.…”