Зміни процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків, антиоксидантного захисту у щурів із гіпофункцією щитоподібної залози на тлі дефіциту йоду та міді
В експериментах на щурах із гіпофункцією щитоподібної залози на тлі монодефіциту йоду (ГЩЗ І ) та комбінованого дефіциту йоду й міді (ГЩЗ І+Cu ) вивчали тиреоїдний статус, баланс міді, співвідношення процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), білків (ПОБ), антиоксидантого захисту (АОЗ). Установлено, що комбінований дефіцит мікроелементів супроводжується перерозподілом вмісту міді між різними тканинами (збільшення в еритроцитарній масі та головному мозку, зменшення у міокарді), суттєвими змінами показників гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної осі, киснезалежного метаболізму, протирадикального захисту, потенціюючи негативний вплив на організм кожного із них. З'ясовано, що ГЩЗ І+Cu зумовлює пригнічення киснезалежних процесів, про що свідчить зменшення вмісту дієнових кон'югатів (ДК) на 69,70 % у щитоподібній залозі, продуктів, що реагують на тіобарбітурову кислоту (ТБК-РП) на 47,72 % у проміжному мозку, продуктів окиснювальної модифікації білків на 37,10-98,98 % у проміжному мозку, щитоподібній залозі та печінці на тлі вибіркової активації пероксидації у сироватці крові (зростання ТБК-РП у 7,11 раза) та у міокарді (збільшення ДК -на 48,15 %, продуктів окиснювальної модифікації білків -у 2,64 раза) щодо аналогічних показників у інтактних тварин. Одержані результати (маніфестація
ВСТУПОднією із пріоритетних медико-соціальних проблем є організація належної профілакти-ки, пошук нових можливостей ранньої діагностики та забезпечення ефективного лікування гіпотиреозу. Незважаючи на значні успіхи у вивченні патогенезу цієї патології, тенденція до прогресування захворювань щитоподібної залози є наслідком складної взаємодії ендо-та екзогенних чинників [1,2]. Етіологічна роль йоду у виникненні ендемічного зобу доведена давно [3,4]. Проте формування гіпофункції щитоподібної залози (ГЩЗ) відбувається також на тлі впливу неспецифічних чинників довкілля, що сприяють розвитку зобу. До них, зокрема, належать сполуки міді, надлишок або дис-баланс якої може зумовити розвиток тиреоїдної дисфункції [5]. З іншoго боку, цей мікроеле-мент необхідний для ефективного функціо-нуван ня щитоподібної залози, адже є ком- понентом ферментів (йодидпероксидази, тирозинази, тиреопероксидази та інших протеїназ), що забезпечують утворення тироніну, оксидацію йодиду в процесі синте зу тироксину [6,7]. Мідь також залу-чена в процес синтезу тиреотропного гор-мону аденогіпофіза (ТТГ) як компонент протеїнкінази [8]. Тому можна припустити, що комбінований дефіцит цих мікроеле-ментів може потенціювати негативний вплив на організм кожного із них, зокрема, супроводжуватися вираженими змінами тиреоїдного гомеостазу. Актуальність дос-лідження зумовлена вірогідністю природно-метаболічного дефіциту йоду та міді в ендемічних регіонах.Відомо, що універсальною ланкою пато-генезу захворювань, у тому числі патології щитоподібної залози, є зміни характеру клітинного окисного метаболізму, що виз-начається співвід...