Снітинський В., Зеліско О., Хірівський П., Корінець Ю., Кректун Б. Екологічна оцінка стану антропогенно порушених земель Подорожненського сірчаного родовища Жидачівського району Львівської області У результаті проведених екологічних досліджень встановлено, що антропогенно порушені землі Подорожненського родовища сірки площею 15 км 2 перебувають у стані повної непридатності для використання їх у сільському господарстві. Після припинення гірничих робіт техногенно порушена територія, зокрема відвали, поступово заростає деревною рослинністю і задерновується. Ґрунтовий покрив на техноземах формується під впливом рослинності з переважанням дернового процесу ґрунтоутворення. Цей покрив, як і рослинний, є неоднорідним і характеризується переважно несприятливими для рослин водно-фізичними властивостями, зокрема високою щільністю та низькою аерацією. Техногенні субстрати, а саме глинисті неогенові відклади характеризуються лужною реакцією, високим вмістом органічної речовини, високою концентрацією водорозчинних солей та значною щільністю. Ґрунти родовища слабо забезпечені рухомими формами азоту, фосфору, калію. З глибиною зменшується їхній вміст, а також спостерігається збільшення питомої маси ґрунту. Вміст органічної речовини поступово знижується з глибиною до 0,9-1,0 %, щільність перехідного горизонту становить 1,2-1,3 г/см 3. Виходячи з результатів досліджень особливостей сукцесій рослинності на території природно-техногенного комплексу, можна стверджувати про можливість формування рослинного покриву природним шляхом. Відвали, кар'єри та інші порушені ділянки вилучені з господарського користування і становлять собою ерозійно небезпечні території, фактично знищена деревна і трав'яниста рослинність, родючі поверхневі шари ґрунту заховані під промисловими відвалами, а в процесі гідромеханізації змішані з четвертинними суглинками і супісками. Гідроізоляція донних і бортових ділянок хвостосховищ практично відсутня, що призводить до інтенсивного забруднення поверхневих і підземних вод, внаслідок фільтрації промислових стоків із накопичувальних басейнів, шламосховищ і відвалів фосфогіпсу, а також фільтраційних проривів через бережні канави. У результаті проведених досліджень та на основі отриманих даних розроблено комплекс заходів з ліквідації негативних наслідків експлуатації Подорожненського родовища, рекультивації антропогенно порушених земель та відновлення природних властивостей техногенно-змінених територій. Ключові слова: екологічна оцінка, сірчане родовище, антропогенно порушені землі, ґрунтово-рослинний покрив. Snitynskyi V., Zelisko O., Khirivskyi P., Korinets Yu., Krektun B. Ecological assessment of anthropogenically destroyed lands of Podorozhne sulfur deposit in Zhydachiv district of Lviv region Environmental studies defined that the anthropogenically disturbed lands of the Podorozhne sulfur deposit with the field area of 15 km 2 are completely unsuitable for agricultural use. Termination of mining operations evoked the gradual overgrown by woody vegetation and turf grass on the anthropogenic disturbed territory, ...