Проведено моніторингові екологічні дослідження стану ґрунтово-рослинного покриву антропогенно-порушених земель території експлуатації Львівського міського звалища твердих побутових відходів та прилеглих до нього територій.  Морфологічний аналіз ґрунтів показав, що на території, прилеглій до звалища, поширені дернові ґрунти, які з глибини 30–40 см підтоплюються підґрунтовими водами, тож є оглеєними. В усіх проаналізованих зразках ґрунтів було виявлено перевищення вмісту важких металів від середніх значень та санітарних норм. Найбільше перевищення над середнім вмістом у кадмію і миш’яку – у 4 рази, свинцю – у 2 рази, молібдену, кобальту і срібла – відповідно у 23,7; 12,3; і 49 разів. Найвищі концентрації важких металів тяжіють до периферійних ділянок сміттєзвалища. Поблизу звалища виявлено аномальні концентрації майже всіх окреслених елементів. Далі від об’єкта забруднення важкими металами зменшується, але їхні концентрації залишаються вищими за норму. З глибиною за генетичними горизонтами концентрації цих елементів наближаються до норми. Значну неоднорідність виявлено у розподілі концентрацій елементів за площею випробуваної ділянки. Аномальний вміст більшості елементів проявляється у ґрунтах ділянки власне долини яру до 350 метрів від сміттєзвалища, хоч і далі також зберігаються досить високі їх концентрації. Аномальні концентрації металів характерні також для північно-східної частини долини, що прилягає до потічка стоків з полігону. Очевидно, з цього потоку певною мірою відбувається інфільтрація забруднювачів у ґрунти. Забруднення ґрунтів важкими металами, практично всіма елементами, спостерігаємо в межах санітарно-захисної зони полігону, а саме в місцях розташування гудронових озер і, особливо, в місцях виходу рідкої фази гудронів на земну поверхню. Встановлено, що Львівський полігон твердих побутових відходів і штучно створені сховища гудронів організовані та споруджені без дотримання основних вимог захисту навколишнього середовища, зокрема не створений геохімічний бар’єр захисту геологічного та гідрогеологічного середовища від проникнення забруднювачів.

No abstract

На територіях, де відбувалася відкрита розробка сірки, спостерігали зниження рівня ґрунтових вод через утворення лійкоподібних западин (впадин), що призводять до втрат джерельних вод, пониження рівня або втрати води в колодязях населених пунктів. На площах, де вели підземну виплавку сірки, на місці сірчаної руди утворилися високопроникні зони, складені роздавленим вапняковим скелетом. Покривні неосірковані вапняки стали тріщинуватими внаслідок нерівномірного осідання над виробленим простором. На цих територіях відпрацьовані зони заповнені гарячою техногенною водою, яка сформувалася внаслідок насичення прісного теплоносія розчинними сполуками з руди. Ґрунтові води на ділянках підземної виплавки забруднені сульфатами внаслідок самовиливу пластових вод зі свердловин. Крім того, окиснення сірки призводить до створення сірчаної кислоти, тому водневий показник у ґрунті знижується до 3-4. У періоди інтенсивних опадів спостерігається забруднення річок кислими водами. Поверхневі води надходять у водоносні горизонти в місцях відсутності глиняного водоупору і, просуваючись водоносними горизонтами, вилуговують з породи органічні речовини, завдяки чому окисно-відновний потенціал у воді знижується. У міру фільтрації води в карстових утвореннях з'являється достатня кількість сульфатів і одразу починається процес мікробіологічного утворення сірководню. Ключові слова: екологічна оцінка, сірка, антропогенно порушені землі, підземна виплавка, поверхневі води.

Антропогенне навантаження на водні об’єкти постійно збільшується, що зумовлено зростанням кількості населення та характерними для нашого часу процесами урбанізації. Значні техногенні впливи на водні об’єкти − об’єктивна обставина, адже основою світового господарства зараз є технології, які використовують велику кількість води, а скиди після виробництва дуже забруднені. Значне забруднення водних екосистем біогенними елементами, стоком із сільськогосподарських угідь призвели до евтрофікації не лише озер та водосховищ, а й багатьох водотоків. Істотними чинниками антропогенної евтрофікації водойм є скорочення водообміну, утворення застійних зон, будівництво гребель і теплове забруднення води. Оцінено вплив урбанізації території Західного регіону Українських Карпат на екологічний стан річок та процеси природного самоочищення. Дослідження впливу урбанізації території західного регіону Українських Карпат на екологічний стан річок показали незадовільні гідрохімічні показники деяких малих річок регіону. Встановлено перевищення нормованих значень для вод рибогосподарського призначення за показниками заліза загального (у 2,4 раза), марганцю (5 разів) та завислих речовин – у 1,54 раза. Антропогенна діяльність, пов’язана із сільськогосподарським виробництвом, водо- та лісогосподарською діяльністю, розорюванням і вирубуванням території, призводить до істотної зміни умов формування річкового стоку. Зокрема основні обсяги забруднення річкової води спричинюють недостатнє очищення стоків на очисних спорудах, дощові стоки з території промислових площ, які не очищаються, змив з водозбірних територій внесених у ґрунт добрив та отрутохімікатів, стихійні звалища побутових відходів у руслі річок, а також несанкціоновані кар’єрні розробки, що погіршують гідрологічний режим і процеси природного очищення води.

Снітинський В., Зеліско О., Хірівський П., Корінець Ю., Кректун Б. Екологічна оцінка стану антропогенно порушених земель Подорожненського сірчаного родовища Жидачівського району Львівської області У результаті проведених екологічних досліджень встановлено, що антропогенно порушені землі Подорожненського родовища сірки площею 15 км 2 перебувають у стані повної непридатності для використання їх у сільському господарстві. Після припинення гірничих робіт техногенно порушена територія, зокрема відвали, поступово заростає деревною рослинністю і задерновується. Ґрунтовий покрив на техноземах формується під впливом рослинності з переважанням дернового процесу ґрунтоутворення. Цей покрив, як і рослинний, є неоднорідним і характеризується переважно несприятливими для рослин водно-фізичними властивостями, зокрема високою щільністю та низькою аерацією. Техногенні субстрати, а саме глинисті неогенові відклади характеризуються лужною реакцією, високим вмістом органічної речовини, високою концентрацією водорозчинних солей та значною щільністю. Ґрунти родовища слабо забезпечені рухомими формами азоту, фосфору, калію. З глибиною зменшується їхній вміст, а також спостерігається збільшення питомої маси ґрунту. Вміст органічної речовини поступово знижується з глибиною до 0,9-1,0 %, щільність перехідного горизонту становить 1,2-1,3 г/см 3. Виходячи з результатів досліджень особливостей сукцесій рослинності на території природно-техногенного комплексу, можна стверджувати про можливість формування рослинного покриву природним шляхом. Відвали, кар'єри та інші порушені ділянки вилучені з господарського користування і становлять собою ерозійно небезпечні території, фактично знищена деревна і трав'яниста рослинність, родючі поверхневі шари ґрунту заховані під промисловими відвалами, а в процесі гідромеханізації змішані з четвертинними суглинками і супісками. Гідроізоляція донних і бортових ділянок хвостосховищ практично відсутня, що призводить до інтенсивного забруднення поверхневих і підземних вод, внаслідок фільтрації промислових стоків із накопичувальних басейнів, шламосховищ і відвалів фосфогіпсу, а також фільтраційних проривів через бережні канави. У результаті проведених досліджень та на основі отриманих даних розроблено комплекс заходів з ліквідації негативних наслідків експлуатації Подорожненського родовища, рекультивації антропогенно порушених земель та відновлення природних властивостей техногенно-змінених територій. Ключові слова: екологічна оцінка, сірчане родовище, антропогенно порушені землі, ґрунтово-рослинний покрив. Snitynskyi V., Zelisko O., Khirivskyi P., Korinets Yu., Krektun B. Ecological assessment of anthropogenically destroyed lands of Podorozhne sulfur deposit in Zhydachiv district of Lviv region Environmental studies defined that the anthropogenically disturbed lands of the Podorozhne sulfur deposit with the field area of 15 km 2 are completely unsuitable for agricultural use. Termination of mining operations evoked the gradual overgrown by woody vegetation and turf grass on the anthropogenic disturbed territory, ...