Effects of a six month treatment with selenomethionine in patients with autoimmune thyroiditis

Abstract

Objective: Selenium (Se) in the form of selenocysteine is an essential component of the family of the detoxifying enzymes glutathione peroxidase (Gpx) and of the iodothyronine selenodeiodinases that catalyse the extrathyroidal production of tri-iodothyronine (T 3 ). Thus, Se deficiency may seriously influence the generation of free radicals, the conversion of thyroxine (T 4 ) to T 3 and the autoimmune process. Therefore, we performed a randomised, placebo-controlled prospective study to investigate the effects of Se treatment on patients with autoimmune thyroiditis (AIT). Design and methods: Sixty five patients aged 22-61 years (median age 48 years) with AIT were recruited into two groups. Group I (Gr I) ðn ¼ 34Þ was treated with selenomethionine (Seme) 200 mg, plus L-thyroxine (LT 4 ) to maintain TSH levels between 0.3-2.0 mU/l, whereas group II (Gr II) ðn ¼ 31Þ received LT 4 plus placebo over a period of 6 months. Moreover, the pharmacokinetics of Seme were studied in 10 patients and eight volunteers at baseline and 2 h, 4 h, 6 h and 24 h after oral administration of a 200 mg tablet of Seme. Finally, Se levels were measured at the end of the study in some patients of both groups and their results were correlated with thyroid hormone levels. Results: In the pharmacokinetics study, basal serum concentration of Se ð75^6 mg=lÞ was within the reference range (70 -125 mg/l), it promptly increased at 2 h, peaked at 4 h ð147^17 mg=l; P , 0:0001Þ and it was abundant in serum at 24 h. In Gr I, antibodies against thyroid peroxidase (anti-TPO) levels showed an overall decrease of 46% at 3 months (from 1875^1039 U=l to 1013^382 U=l; P , 0:0001) and of 55.5% at 6 months. In Gr II the overall decrease of anti-TPO amounted to 21% at 3 months and to 27% at 6 months (from 1758^917 U=l to 1284^410 U=l; P , 0:005). There were no significant changes of antibodies against thyroglobulin levels between the groups. At the end of this study Se levels were found to be statistically significantly increased in Gr I (n = 9/34) compared with Gr II ðn ¼ 11=31Þ ð97^8:4 vs 79^8; P , 0:01Þ but no correlation with thyroid hormone was found. Conclusions: Seme is proven to be rapidly absorbed by the gastrointestinal tract. It appears to be useful as adjunctive therapy with LT 4 in the treatment of AIT. The exact mechanism(s) is not very well determined, it might enhance the activity of detoxifying enzymes and enforce the defense against oxidative stress.

Патоморфоз Метаболічного Фенотипу Остеоартрозу: Роль Ожиріння, Цукрового Діабету Та Гіпотиреозу (Вікові Та Гендерні Аспекти)

“…У низці досліджень показано, що при ОА найчастіше спостерігаються артеріальна гіпертензія (АГ), ішемічна хвороба сер-ця (ІХС) та інші прояви атеросклерозу, ожиріння, жирова хвороба печінки, цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, захворювання системи травлення [5,7,12]. Вплив ожиріння на прояви, патофізіологічні осо-бливості, перебіг і результати лікувально-про-філактичних заходів при ОА є загальновизнаним та широко висвітленим [2,[12][13][14]. Відомо також, що ожиріння є найбільш поширеною неінфекційною епідемією останніх десятиліть та водночас «коли-скою» десяти поширених і соціально значущих не-дуг: АГ, ІХС, інфаркту міокарда, інсульту, ЦД, ОА, подагри, жирової хвороби печінки, калькульозно-го холециститу і навіть, хоча рідко, онкологічних хвороб (у чоловіків -рак сигмоподібної кишки або простати, у жінок -гінекологічної сфери або молочних залоз).…”

“…Відповідно до сучасних до-сягнень у галузі внутрішньої медицини такими можуть бути: оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція та нітрозитивний стрес, низькорівневе системне запалення, порушення нейроендокрин-них метаболічних, імунних регуляторних процесів [3,14,16,17]. У цьому контексті вченими пропо-нується до існуючих стандартів лікування хвороб на засадах доказової медицини додаткове призна-чення антиоксидантів, донаторів оксиду азоту, життєво важливих амінокислот та інших подібних засобів різного походження, і пошуки у цьому на-прямку нині інтенсивно продовжуються [18,19].…”

“…При цьому відзначається, що гіпоти-реоз поширюється не тільки в йододефіцитних ре-гіонах, але й в зонах достатнього йодного забезпе-чення. Цю ситуацію пояснюють також дефіцитом в ґрунтах селену, важливість якого у розвитку гіпо-тиреозу є доказаною [14], обговорюється гіпотеза ролі антропогенного забруднення довкілля мета-лотоксикантами, засобами агрохімічного захисту рослин. При тому у віковому та гендерному аспек-тах відзначається, що у жінок після 55 років поши-реність маніфестного гіпотиреозу досягає 6-8 %, а субклінічного -12-18 % [13].…”

Селен Та автоімунні Захворювання Щитоподібної Залози

“…У численних дослідженнях доведено ефектив-ність застосування селеновмісних засобів у пацієн-тів із цим захворюванням [1,5,12,16,31,32].…”

“…Завдяки цьому мікроелемент швид-ко засвоюється й активно залучається в біохімічні процеси синтезу селеновмісних протеїнів. Відо-мо, що селенометіонін ефективніше абсорбується в шлунково-кишковому тракті, ніж неорганічні по-хідні селену, а його надходження в організм сприяє вірогідно більш суттєвому підвищенню маркерів се-ленового статусу [16].…”