Energetics of Running

Prampero, P. E. di

doi:10.1002/9780470694930.ch54

Cited by 1 publication

(1 citation statement)

References 21 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Платонова [11], чотиритижнева спеціалізована силова підготовка висококваліфікованих плавців, спрямована на підвищення сили тих м'язових груп, які забезпечують переміщення тіла спортсмена у воді, сприяла збільшенню швидкості плавання на 4 % . Під впливом багаторічного тренування із застосуванням спринтерських і силових фізичних навантажень потужність анаеробної алактатної системи можна збільшити у 2,5 раза [6,17] . Спринтерські тренування протягом восьми тижнів у бігунів, велосипедистів, плавців здатні збільшувати вміст АТФ і КрФ у скелетних м'язах до 10 %, а чотиримісячні важкоатлетичні тренування -зростання АТФ на 18 % і КрФ на 5 % [20] .…”

unclassified

Удосконалення Швидкісних Якостей Плавців 13–14 Років Шляхом Підвищення Ефективності Креатинфосфатного Механізму Енергозабезпечення М’язової Роботи

Фурман¹,

Бойко²,

Грузевич³

et al. 2021

СМФТтЕ

View full text Add to dashboard Cite

Резюме. Мета. Науково обґрунтувати доцільність серійного застосування спринтерських навантажень для підвищення потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення плавців на етапі їх попередньої базової підготовки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, що розкривають фізіологічний механізм швидкісних можливостей спортсмена. Дослідження потужності анаеробної алактатної і лактатної продуктивності, а також потужності аеробних процесів енергозабезпечення спортсменів і спеціальної фізичної підготовленості плавців. Результати. Аналіз науково-методичних джерел дозволив охарактеризувати медико-біологічні чинники, які впливають на швидкісні можливості спортсменів. На прикладі плавців 13–14 років встановлено, що підвищити швидкість можна за рахунок вдосконалення креатинфосфатного механізму енергозабезпечення м’язової роботи. Для цього в тренуваннях слід серійно застосовувати спринтерські навантаження. Запропоновано методику кількісного дозування спринтерської роботи, яка виконується в алактатному режимі енергозабезпечення. Узагальнення науково-методичної інформації свідчить про наявність двох груп морфофункціональних чинників, які визначають швидкісні можливості спортсменів. Перша – генетично детерміновані, які не піддаються вдосконаленню. Друга – чинники, які вдосконалюються за допомогою фізичних вправ, зокрема шляхом серійного виконання спринтерських навантажень тривалістю до 10 с кожне з інтервалом відпочинку між ними близько 2 хв та інтервалом між серіями 10–15 хв. Ключові слова: швидкість, медико-біологічні механізми удосконалення швидкості, анаеробнаалактатна продуктивність, спринтерські навантаження.

show abstract

unclassified