ВступЗгідно з фактами, встановленими на сьогодні, лю-дину (10 13 -клітинний макроорганізм) населяє 10 14 -10 15 мікроорганізмів. Усі ці мікроорганізми живуть в оточенні один одного і не можуть існувати поза цим середовищем, життєво залежним від людського ор-ганізму, який, у свою чергу, також не може жити без цього об'єднання: «Причем это не просто параллель-ное сосуществование, а жизненная необходимость в обеспечении себя питанием и получении жизненно необходимых средств, условиями для размножения, возможностями защиты и т.д.» [1]. Той факт, що бак-терії здатні утворювати складні бактеріальні спільноти, був відомий давно, проте в 90-х роках минулого сто-річчя було доведено існування феномену колективної поведінки бактерій, який отримав назву quorum sensing (QS) -«відчуття кворуму» [16,17, 24 ]. Quorum sensing відбувається за участі регуляторних систем за рахунок взаємодії зі специфічними рецепторами, розташовани-ми на поверхні мембрани бактерії, такими як N-ацил-гомосерин дегідрогенази лактон [22] та інші [10]. Склад мікрофлори генетично пов'язаний в середині біоплів-ки, специфічний на штамовому рівні для кожного ін-дивідуума й навіть детермінований спадково [7]. Біота настільки індивідуальна, що за її складом можна іден-тифікувати індивіда з більшою точністю, ніж за відбит-ками пальців. Отже, колонізуючий склад мікрофлори в дітей з певними захворюваннями генетично детермі-нований. Тому цікавим є вивчення відмінностей видо-вого складу мікроорганізмів, що населяють ротоглотку хворих з гострими респіраторними епізодами та паці-єнтів, які тривало хворіють, зокрема дітей з бронхіаль-ною астмою (БА). Адреса для листування з авторами: Стеценко В.В.