Айрширська порода великої рогатої худоби в Україні залучена до процесу виробництва молока, але пронеї не достатньо інформації, особливо щодо реалізації генетичного потенціалу тварин залежно від методупідбору батьківських пар, що змушує акцентувати увагу на дослідженнях даної проблеми. У роботі наведенорезультати досліджень живої маси телиць айрширської породи, одержаних за внутрішньопородного та між-породного підбору батьківських пар в постнатальний період, визначені лінії та кроси ліній, які забезпечуютьпотомству високу швидкість росту, з’ясований найбільш оптимальний вік добору телиць та зв’язок живоїмаси з віком першого осіменіння, визначений вплив підбору батьківських пар на прояв генетичногопотенціалу надою, вмісту жиру і білку в молоці корів першої і третьої лактації. Дослідження проведені вДП «ДГ імені Декабристів Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН» та Інститутірозведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України згідно програми наукових досліджень31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття».Доведена можливість добору телиць за їх живою масою у віці 15 місяців та встановлений зв’язок ознаки звиробничою зрілістю. Корови айрширської породи, незалежно від походження та лінійної належності,підвищували надій із збільшенням віку в лактаціях за значної внутрігрупової мінливості селекційної ознаки.Вміст жиру і білку в молоці достовірно не різнився від походження корів, надою, віку в лактаціях.Міжпорідне схрещування виявилося найбільш ефективним методом підвищення швидкості росту телиць тамолочної продуктивності корів, порівняно до внутрішньолінійного та міжлінійного підбору батьківськихпар, але помісі першого покоління від схрещування айрширської породи з червоною норвезькою істотновідрізняються від чистопородних особин за типом будови тіла та мастю тварин, що потрібно враховувати вселекційній роботі з породою. Метод підбору батьківських пар справляв достовірний вплив на живу масутварин у віці 3, 12 і 15 місяців (4,19; 5,81 і 6,34 %) та надій корів першої лактації (9,4 %)) і не достовірний –на вміст жиру і білку в молоці (0,2 % і 0,6 %).