Features of Specialized Assistance to Patients With Genital Tract Congenital Anomalies in the «one Day Surgery»

Abstract

Тенденція до зростання частоти малоінвазивних оперативних втручань, постійне вдосконалення медичного обладнання, а також соціальні та економічні фактори диктують необхідність зміни підходів до госпіталізації пацієнток з метою своєчасної діагностики та лікування аномалій розвитку статевих органів.Мета дослідження -оцінити діагностичну цінність гістеросальпінгографії та гістероскопії в діагностиці різних типів аномалій розвитку матки у пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі, а також вивчити безпечність та ефективність проведення малоінвазивних методів діагностики та лікування даної патології в умовах "хірургії одного дня".Матеріали і методи дослідження. Нами проведена ретроспективна оцінка діагностичної цінності гістеросальпінгографії та гістероскопії в диференційній діагностиці аномалій розвитку матки у 56 пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі.Результати дослідження та їх обговорення. Інформативність гістеросальпінгографії та гістероскопії в діагностиці аномалій розвитку матки ретроспективно порівняли з результатами, отриманими під час гістеролапароскопії. 37 пацієнткам з матковою перегородкою була проведена гістероскопічна метропластика. Жодних інтраопераційних ускладнень не було. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки за допомогою гістеросальпінгографії в нашому дослідженні склала 60,7%. Найменш інформативною гістеросальпінгографія була у випадку подвоєної матки -33,3%. Рентгенологічний діагноз у випадку перегородки матки співпадав із даними гістеролапароскопії у 51,4% випадків (р<0,05). Порівнюючи дані, отримані лише під час гістероскопії, частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки склала 89,2%, що свідчить про більш високу інформативність даного методу порівняно з гістеросальпінгографією (р<0,05). Найбільші труднощі при оцінці гістероскопічних даних виникали при проведенні диференційної діагностики між дворогою маткою та матковою перегородкою. Тому в таких випадках гістероскопічне обстеження обов'язково повинно бути доповнене лапароскопією, яка дає змогу оцінити зовнішній контур матки і відповідно уникнути постановки хибного діагнозу.Висновки. При виконанні гістеросальпінгографії частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки склала 60,7%, в той час як при гістероскопії -89,2%. Для проведення диференційної діагностики між дворогою маткою та матковою перегородкою необхідне доповнення гістероскопії лапароскопією. Одночасне проведення лапароскопії та гістероскопії дає можливість в 100% випадків поставити точний діагноз перегородки матки та провести хірургічну корекцію даної аномалії. Стаціонар-замісні технології створюють реальні можливості забезпечення пацієнток з аномаліями розвитку статевих органів доступною та якісною допомогою. Подальший розвиток "хірургії одного дня" має практичну доцільність, соціальне значення та економічну ефективність.