A unicornuate uterus ranges from 1 in 1000 to 1 in 5400 women and 74-90% of them will have rudimentary uterine horn. Patients with non-communicating uterine horns that contain functional endometrium are at an increased risk of ectopic pregnancy, hematometra, hematosalpinx, endometriosis and poor pregnancy outcomes. This report describes a case of a successful pregnancy in non-communicating rudimentary horn of unicornuate uterus and postpartum clinical manifestation of it and difficulties of differential diagnosis of uterus anomalies.

Summary. Reproductive health is a priority in today’s global health care system. Among the factors of reproductive health disorders are female genital tract malformations. This pathology is mostly diagnosed with the onset of reproductive disorders at different ages of women, negatively affecting not only the reproductive but also the sexual functions of women, absorbing the quality of her life. The objective: to develop measures for the prevention of reproductive disorders in patients with female genital tract malformations based on the assessment of clinical manifestations and the frequency of reproductive disorders. Materials and methods. A retrospective assessment of reproductive disorders in 84 patients with a verified diagnosis of abnormalities in the development of the female genital organs was performed. The diagnosis was based on complaints, anamnestic data, the results of objective examination, clinical, laboratory and instrumental methods. The control group consisted of 25 women without abnormalities in the development of the female genitalia. Results. The mean age of the surveyed women was 27.6 ± 3.8 years. The duration of verification of the diagnosis of female genital tract malformations from the moment of the first visit to the gynecologist took an average of 3.1 ± 1.3 years. Of all the abnormalities in the development of the female reproductive system, 14.3 % were so-called «obstructive» abnormalities associated with impaired menstrual blood flow. Therefore, their clinical manifestation was earlier and more pronounced than in other patients and was manifested primarily by severe dysmenorrhea. Deviations in the age of onset of menarche occurred in 25 % of patients (OR =8; 95 % CI 1,019 – 62,798). In 73.8 % of women, the first reproductive disorders began during puberty. Dys menorrhea of varying severity occurred in 69.1 % of patients (OR = 7,064; 95 % СІ 2,527 – 19,744), of whom 70.6 % used medical treatment. The share of infertility among the women with anomalies in the development of the reproductive system was 19.1 %, pregnancy loss – 40.5 %. It was found that the risk of miscarriage in patients with congenital pathology of the female genitalia increases significantly (OR = 3,570; 95 % CI 1,125 – 11,325). 34.5 % of patients were diagnosed with genital endometriosis (OR = 6,064; 95 % СI 1,335 – 27,540). In 21.4 % of cases, abnormalities in the development of the female genitals were combined with congenital kidney disease. Conclusions. Prevention and predictability of reproductive disorders in patients with female genital tract malformations should begin with the pubertal period of the girl. A separate risk group consists of girls with pathology of the kidneys diagnosed prenatally. The basis for the prevention of reproductive health disorders in women with female genital tract malformations is the timely verification of congenital pathology and the development of a personalized system of management. The results of our research and the literature suggest that verification of the diagnosis of female genital tract malformations in women usually begins when patients have lost pregnancy or are experiencing infertility, while dysmenorrhea, menstrual irregularities that may occur in adolescence, often do not alert and do not become the basis for exclusion of congenital anomalies. That is why we believe that screening ultrasound examination of the pelvic organs in the presence of these disorders, it is advisable to conduct girls during puberty, if necessary – using 3D ultrasound and/or MRI.

No abstract

Female genital tract malformations are often a challenge not only for obstetricians and gynecologists, but also for doctors of other specialties. This pathology often leads to negative obstetric and perinatal consequences, the emergence of gynecological complications that significantly impair the quality of life of patients at different ages. The incidence of female genital abnormalities in the general female population ranges from 5.5 to 6.7% and is on average three times higher among patients with reproductive health disorders. The objective: to assess the frequency of reproductive disorders and determine the sequence of use of clinical and instrumental methods of examination in patients with female genital tract malformations. Materials and methods. We conducted a retrospective assessment of the relationship between menstrual disorders and the presence of female genital tract malformations. We observed 124 patients with a confirmed diagnosis of female genital tract malformations. The age of women ranged from 22 to 42 years. The diagnosis was based on complaints, medical history and life, as well as data from clinical, laboratory and instrumental examinations. Results. The mean age of patients was 29.2±3.8 years. From the moment of the patient’s first visit to the gynecologist until the final verification of the diagnosis took from 6 months to 7 years. Dysmenorrhea occurred in 70.2% of patients with abnormalities in the development of the female genital organs, late menarche – in 12.1%, primary / secondary amenorrhea – in 11.3%, irregular menstrual cycle – in 9.7%, violation of the menstrual cycle – at 28.2%. The combination of female genital tract malformations with various defects of the urinary system occurred in 24 (19.4%) women. Conclusion. In 81.2% of patients from adolescence there were clinical manifestations associated with female genital tract malformations. Screening ultrasound examination of the pelvic organs and gynecological examination is shown to all girls aged 15 years. It is advisable to determine the karyotype in patients with primary / secondary amenorrhea. Renal ultrasound should be performed in all patients with suspected female genital tract malformations. In case of suspicion of ultrasound examination for abnormal development of the female genitals, patients before sexual intercourse are recommended to perform MRI examination; in the presence of sexual life with a preserved menstrual cycle, it is advisable in the second phase of the cycle to conduct transvaginal 3D ultrasound, which can be supplemented by MRI. Keywords: genital abnormalities, dysmenorrhea, menstrual function.

Тенденція до зростання частоти малоінвазивних оперативних втручань, постійне вдосконалення медичного обладнання, а також соціальні та економічні фактори диктують необхідність зміни підходів до госпіталізації пацієнток з метою своєчасної діагностики та лікування аномалій розвитку статевих органів.Мета дослідження -оцінити діагностичну цінність гістеросальпінгографії та гістероскопії в діагностиці різних типів аномалій розвитку матки у пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі, а також вивчити безпечність та ефективність проведення малоінвазивних методів діагностики та лікування даної патології в умовах "хірургії одного дня".Матеріали і методи дослідження. Нами проведена ретроспективна оцінка діагностичної цінності гістеросальпінгографії та гістероскопії в диференційній діагностиці аномалій розвитку матки у 56 пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі.Результати дослідження та їх обговорення. Інформативність гістеросальпінгографії та гістероскопії в діагностиці аномалій розвитку матки ретроспективно порівняли з результатами, отриманими під час гістеролапароскопії. 37 пацієнткам з матковою перегородкою була проведена гістероскопічна метропластика. Жодних інтраопераційних ускладнень не було. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки за допомогою гістеросальпінгографії в нашому дослідженні склала 60,7%. Найменш інформативною гістеросальпінгографія була у випадку подвоєної матки -33,3%. Рентгенологічний діагноз у випадку перегородки матки співпадав із даними гістеролапароскопії у 51,4% випадків (р<0,05). Порівнюючи дані, отримані лише під час гістероскопії, частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки склала 89,2%, що свідчить про більш високу інформативність даного методу порівняно з гістеросальпінгографією (р<0,05). Найбільші труднощі при оцінці гістероскопічних даних виникали при проведенні диференційної діагностики між дворогою маткою та матковою перегородкою. Тому в таких випадках гістероскопічне обстеження обов'язково повинно бути доповнене лапароскопією, яка дає змогу оцінити зовнішній контур матки і відповідно уникнути постановки хибного діагнозу.Висновки. При виконанні гістеросальпінгографії частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки склала 60,7%, в той час як при гістероскопії -89,2%. Для проведення диференційної діагностики між дворогою маткою та матковою перегородкою необхідне доповнення гістероскопії лапароскопією. Одночасне проведення лапароскопії та гістероскопії дає можливість в 100% випадків поставити точний діагноз перегородки матки та провести хірургічну корекцію даної аномалії. Стаціонар-замісні технології створюють реальні можливості забезпечення пацієнток з аномаліями розвитку статевих органів доступною та якісною допомогою. Подальший розвиток "хірургії одного дня" має практичну доцільність, соціальне значення та економічну ефективність.