Метою наукової статті є дослідження ролі туроператорів у просуванні миру і стабільності через військовий туризм. Методологічною основою є критичний аналіз розвитку військового туризму, методи індукції та дедукції, вивчення кейсів використання військового туризму у різних країнах. Розглядається важливість термінів «мир» та «стабільність» у контексті ролі туроператорів. Аналізуються особливості військового туризму та його підвидів. Досліджено роль туроператорів у розвитку військового туризму, зазначено його позитивний вплив на просування миру та стабільності. Розглянуто кейси використання військового туризму для досягнення миру та стабільності в країнах з військовими конфліктами. Зазначено форми співпраці між туристичними операторами, військовими структурами та місцевими управлінськими структурами. Виявлено етичні аспекти, необхідні у розвитку військового туризму. Проведено аналіз наукових джерел, літератури та публікацій, пов'язаних з військовим туризмом. Стаття надає огляд сучасного стану військового туризму та висвітлює його потенціал у просуванні миру та стабільності, зокрема, в культурному розмаїтті, взаєморозумінні та зближенні культур.