Formation and implementation of the state policy of reforms in the health care system at the present stage of the challenges of the COVID-19 pandemic in Ukraine
Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Cited by 1 publication
References 0 publications
Глобальний досвід систем фінансування охорони здоров’я, набутий у результаті геоекономічної пандемічної кризи 2020-2022 років, потребує глибокого системного ретроспективного вивчення. У цьому дослідженні зосереджено увагу на ситуативному аналізі пандемічного досвіду країн ЄС та України в розрізі стійкості та здатності до адаптації систем фінансування охорони здоров’я.Обґрунтовано, що пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 показала слабкість систем охорони здоров'я ЄС та України. Проте її доцільно розглядати як потужний мультисистемний тригер та каталізатор трансформації систем охорони здоров’я, максимальний уплив якого прогнозується у фінансовому та логістичному секторах, які вважаються найслабшою ланкою локальних систем охорони здоров’я.Визначено, що в період геоекономічної пандемічної нестабільності чітко окреслилась принципова відмінність у забезпеченні функціонування систем охорони здоров’я. Потреба в конструктивному перерозподілі обмежених фінансових ресурсів для протидії пандемії поєднувалася з глобальним дефіцитом унікальних спеціалізованих ресурсів (медичний персонал, апарати штучної вентиляції легень, вакцини тощо). Отже, уперше системи охорони здоров’я постали перед проблемою, що наявність фінансових можливостей не гарантувала наявності потрібних ресурсів і не захищала від колапсу медичної системи.У статті обґрунтовано важливість забезпечення не лише фінансової спроможності, але й резервності системи охорони здоров’я як запасу фінансової та ресурсної міцності при потребі реагувати на надзвичайні ситуації в охороні здоров’я.Проаналізовано основні проблеми, які пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 спричинила в системах фінансування охорони здоров’я ЄС і України, серед яких виділено: уведення надзвичайно жорстких або несвоєчасних обмежувальних заходів і пригнічення економічної активності; мобілізація бюджетних резервів і створення спеціальних фондів для боротьби з пандемією коронавірусу SARS-CoV-2; недосконалий перерозподіл бюджетних коштів; відсутність своєчасного, повного й результативного використання наявних фінансових ресурсів; зниження рівня доступності медичних послуг (порушення принципу універсальності); пріоритризація лікування пацієнтів із коронавірусом SARS-CoV-2 та обмеження доступу до медичної допомоги іншим групам хворих і, як наслідок, зростання витрат на лікування ускладнень, рівня інвалідності та смертності від неінфекційних хвороб.У процесі аналізу розкрито економічну, епідеміологічну та соціальну ефективність застосування індексу жорсткості уряду (Government Stringency Index (GSI)) та індексу стримування й здоров’я (Containment and Health Index (CHI)). Для верифікації потенціалу розвитку систем охорони здоров’я наголошено на доречності застосування Глобального індексу безпеки здоров’я (Global Health Security Index (GHS)). Останній деталізує елементи, які потрібно створити, задіяти чи підсилити для забезпечення готовності системи охорони здоров’я реагувати на біологічні загрози в майбутньому. Тобто він надає можливість візуалізувати головні вектори розвитку сфери охорони здоров’я, хоч і не може передбачити, наскільки ефективно будуть використані наявні ресурси при виникненні наступної кризової ситуації.У дослідженні підтверджено, що в періоді геоекономічної нестабільності в ЄС концептуалізувалося поняття глобальної колективної відповідальності. Стратегія вектора розвитку систем охорони здоров’я модифікувалась. Обмежені фінансові ресурси зазнали пріоритетного перерозподілу з акцентом на доступному тестуванні та масовій вакцинації, тобто профілактиці.Узагальнено досвід ЄС та України щодо розробки національних стратегій із питань управління ризиками пандемій та підвищення стійкості системи фінансування охорони здоров’я в межах діяльності Європейського органа з питань готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я та реагування (HERA); програми EU4Health; єдиного цифрового Європейського простору даних охорони здоров’я.Узагальнення та системний аналіз кризового пандемічного досвіду ЄС та України в умовах геоекономічної нестабільності спонукав авторів увести поняття модифікаційної стійкості систем фінансування охорони здоров’я, під яким мають на увазі процеси трансформації системи фінансування охорони здоров’я, що дають змогу без утрати функціональності подолати непрогнозовані варіації зовнішніх та внутрішніх упливів не з метою запобігання їхньому рецидиву, а з перспективою стабільного відновлення та самовдосконалення.
Глобальний досвід систем фінансування охорони здоров’я, набутий у результаті геоекономічної пандемічної кризи 2020-2022 років, потребує глибокого системного ретроспективного вивчення. У цьому дослідженні зосереджено увагу на ситуативному аналізі пандемічного досвіду країн ЄС та України в розрізі стійкості та здатності до адаптації систем фінансування охорони здоров’я.Обґрунтовано, що пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 показала слабкість систем охорони здоров'я ЄС та України. Проте її доцільно розглядати як потужний мультисистемний тригер та каталізатор трансформації систем охорони здоров’я, максимальний уплив якого прогнозується у фінансовому та логістичному секторах, які вважаються найслабшою ланкою локальних систем охорони здоров’я.Визначено, що в період геоекономічної пандемічної нестабільності чітко окреслилась принципова відмінність у забезпеченні функціонування систем охорони здоров’я. Потреба в конструктивному перерозподілі обмежених фінансових ресурсів для протидії пандемії поєднувалася з глобальним дефіцитом унікальних спеціалізованих ресурсів (медичний персонал, апарати штучної вентиляції легень, вакцини тощо). Отже, уперше системи охорони здоров’я постали перед проблемою, що наявність фінансових можливостей не гарантувала наявності потрібних ресурсів і не захищала від колапсу медичної системи.У статті обґрунтовано важливість забезпечення не лише фінансової спроможності, але й резервності системи охорони здоров’я як запасу фінансової та ресурсної міцності при потребі реагувати на надзвичайні ситуації в охороні здоров’я.Проаналізовано основні проблеми, які пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 спричинила в системах фінансування охорони здоров’я ЄС і України, серед яких виділено: уведення надзвичайно жорстких або несвоєчасних обмежувальних заходів і пригнічення економічної активності; мобілізація бюджетних резервів і створення спеціальних фондів для боротьби з пандемією коронавірусу SARS-CoV-2; недосконалий перерозподіл бюджетних коштів; відсутність своєчасного, повного й результативного використання наявних фінансових ресурсів; зниження рівня доступності медичних послуг (порушення принципу універсальності); пріоритризація лікування пацієнтів із коронавірусом SARS-CoV-2 та обмеження доступу до медичної допомоги іншим групам хворих і, як наслідок, зростання витрат на лікування ускладнень, рівня інвалідності та смертності від неінфекційних хвороб.У процесі аналізу розкрито економічну, епідеміологічну та соціальну ефективність застосування індексу жорсткості уряду (Government Stringency Index (GSI)) та індексу стримування й здоров’я (Containment and Health Index (CHI)). Для верифікації потенціалу розвитку систем охорони здоров’я наголошено на доречності застосування Глобального індексу безпеки здоров’я (Global Health Security Index (GHS)). Останній деталізує елементи, які потрібно створити, задіяти чи підсилити для забезпечення готовності системи охорони здоров’я реагувати на біологічні загрози в майбутньому. Тобто він надає можливість візуалізувати головні вектори розвитку сфери охорони здоров’я, хоч і не може передбачити, наскільки ефективно будуть використані наявні ресурси при виникненні наступної кризової ситуації.У дослідженні підтверджено, що в періоді геоекономічної нестабільності в ЄС концептуалізувалося поняття глобальної колективної відповідальності. Стратегія вектора розвитку систем охорони здоров’я модифікувалась. Обмежені фінансові ресурси зазнали пріоритетного перерозподілу з акцентом на доступному тестуванні та масовій вакцинації, тобто профілактиці.Узагальнено досвід ЄС та України щодо розробки національних стратегій із питань управління ризиками пандемій та підвищення стійкості системи фінансування охорони здоров’я в межах діяльності Європейського органа з питань готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я та реагування (HERA); програми EU4Health; єдиного цифрового Європейського простору даних охорони здоров’я.Узагальнення та системний аналіз кризового пандемічного досвіду ЄС та України в умовах геоекономічної нестабільності спонукав авторів увести поняття модифікаційної стійкості систем фінансування охорони здоров’я, під яким мають на увазі процеси трансформації системи фінансування охорони здоров’я, що дають змогу без утрати функціональності подолати непрогнозовані варіації зовнішніх та внутрішніх упливів не з метою запобігання їхньому рецидиву, а з перспективою стабільного відновлення та самовдосконалення.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
Contact Info
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Product
Resources
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.
