З метою встановлення цінності сої як попередника для озимої пшениці проведено польові та лабораторні дослідження на темно-сірому опідзоленому ґрунті на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського національного університету природокористування. Вивчено чотири попередники: зайнятий пар, пшениця, соняшник, соя. Після збирання попередників визначено вміст у ґрунті вологи та різних форм азоту. Встановлено урожайність озимої пшениці після цих попередників. Ці дані дали змогу визначити цінність попередників для озимої пшениці.
Зауважено, що перед сівбою пшениці запас продуктивної вологи був найменший після сої – 125,6 мм, а максимальний після соняшнику – 139,1 мм. Аналіз показав, що різниця у вмісті вологи в ґрунті після різних попередників відносно незначна. Такі показники свідчать, що в зоні достатнього зволоження волога рідко є лімітуючим чинником продуктивності пшениці.
Встановлено, що соя засвоює багато азоту з ґрунту на формування зерна з високим вмістом білка. Після її збирання вміст нітратного азоту у ґрунті низький, і за врожайності сої понад 3 т/га у темно-сірому лісовому ґрунті він становить 13,6 мг/кг сухого ґрунту і є недостатнім для активного росту пшениці озимої в осінній та весняний періоди вегетації. Вміст нітратів після пшениці та соняшнику в той же період був вищим на 5,9 і 7,8 мг/кг відповідно. Досліджено, що напівпаровий обробіток ґрунту за рахунок активної мінералізації забезпечує максимальний вміст нітратів – 34,1 мг/кг, що майже у три рази більше за попередник сою.
Зазначено, що врожайність озимої пшениці була найвищою за розміщення її після напівпару, де вона становила 8,38 т/га. В умовах Західного Лісостепу соя виявилась найгіршим попередником, адже врожайність озимої пшениці після неї становила лише 7,80 т/га. Після соняшнику врожайність пшениці була на 0,24 т/га вищою, ніж після сої. Навіть за монокультурного вирощування пшениці по пшениці одержали на 0,08 т/га вищу врожайність, ніж після сої. Відносно невелику різницю в урожайності залежно від попередника можна пояснити внесенням великої норми мінеральних добрив – N60+80+40Р60К90, яка нівелювала вплив попередника.
