Gender Discrimination in the Media of Eastern Europe: A Historical and Comparative Aspect

Abstract

The research analyzes a topical issue of gender balance in media in its historical cutoff. The authors consider imbalance regarding the gender of the key figures in publications as one of indicators of latent discrimination. The subject of the content-analysis is Globus, an illustrated magazine published in Kyiv in 1923-1935. This progressive periodical paid significant attention to the issue of female emancipation; that is why its research is also demonstrative for studying the diachrony of a gender stereotypization phenomenon. The purpose of the content analysis was to determine the qualitative indicators with respect to distribution between verbal and visual women’s and men’s images in this magazine as a material indicator of worldview stereotypization. As the research results show, Globus had extremely low rate concerning the women’s representation in text materials (15%) and illustrations (18%). Correspondingly, the ratio of women’s and men’s images in total amounts to 1:5. Moreover, a tendency to gender asymmetry in 1930’s only increased, since the quantity of men’s representations in the magazine of 1932 reached almost 90% and women’s ones decreased respectively. Thus, the comparison of women’s and men’s images already amounted to 1:7, i.d. gender disproportion grew up. The data received have been compared with the monitoring results of current media content related to the compliance with gender balance; that allowed specification and analysis of main tendencies in representation of women and men in the media discourse in the beginning of XX and XXI centuries.

Media studies in the European integration discourse of Ukraine

“…Після ухвали низки нових шлюбних законів у регіональній пресі другої половини 1920-х років став популярним жанр судового репортажу про сімейні справи. Київські часописи «Пролетарська правда», «Глобус» у 1920-х роках приділяли значну увагу питанням жіночої емансипації та гендерної дискримінації (Khamedova, Zhuravska, Rosinska, Gandziuk 2021), тому журналісти цих видань не замовчували й той факт, що матері позашлюбних дітей масово зверталися з позовами про визнання батьківства й призначення аліментів. Більшість чоловіків на суді запевняли, що сповідують теорію «вільного кохання» цілком з ідейних переконань і покликалися на комуністичних ідеологів та авторитетних партійців: «Кохання в соціялістів не повинно бути сковане ніякими умовностями, а тим більше матеріяльним рабством.…”