Протезування аортального клапана (ПАК) через традиційно використовувану серединну стернотомію є безпечною і рутинною процедурою з низьким ризи-ком і відмінними довгостроковими результатами [1].Однак з плином часу й удосконаленням опера-тивної техніки з'явилася потреба у зменшенні хірур-гічної агресії з метою мінімізації операційної травми та виникнення ускладнень, пов'язаних зі стандарт-ною стернотомією [2].Досягнуті хороші результати ПАК завдяки постій-ному вдосконаленню хірургічної техніки та застосу-ванню більш досконалих новітніх технологій дозво-ляють виконувати операції з меншою травматичністю для пацієнта. У цьому сенсі важливим є впроваджен-ня мінімально інвазивних доступів (МІД), оскільки це сприяє прискоренню одужання пацієнта за раху-нок більш швидких темпів його відновлення [3].Незважаючи на короткий час з початку розвитку нового напрямку, на сьогодні вже накопичений ве-ликий світовий досвід щодо застосування мінімаль-но інвазивних доступів у хірургічній корекції вад аортального клапана [4][5][6].За сучасними науковими уявленнями, інтервен-ція будь-якого патогенного чинника в організм, у тому числі й операційна травма, супроводжується розвитком в організмі хворого системної запаль-ної реакції (СЗР), дія якої спрямована на усунення наслідків впливу ушкоджувального етіологічного чинника, патофізіологічних і патобіохімічних пору-шень, на відновлення функцій органів, що постраж-дали [7][8][9].У разі адекватної СЗР з часом настає одужання, а у разі неадекватного її перебігу з гіперпродукцією медіаторів запалення, з порушенням балансу між запальними і протизапальними медіаторами ця ре-акція організму може привести до розвитку синдро-му поліорганної дисфункції [9][10][11].З огляду на це цілком логічно припустити, що зменшення операційної травми шляхом мініміза-