На примере одного из наиболее изученных тройных соединений нового класса материалов наноламинатов, -титанокремнистого карбида Ti 3 SiC 2 , изготовленного методом реакционного спекания порошковой смеси элементов и двойных соединений, -выполнены системный анализ и обобщение влияния изученных структурных и фазовых изменений, происходящих в этом материале при различных видах обработки, на за-кономерности, особенности и механизмы процессов деформации, упроч-нения и разрушения в интервале температур 20-1300С. Обсуждены воз-можности повышения характеристик пластичности, прочности и разру-шения титанокремнистого карбида Ti 3 SiC 2 в пористом состоянии по срав-нению с компактным. Показано, что снижение прочности пористых ма-териалов может быть в значительной мере компенсировано, а в ряде слу-чаев превышено путем использования ряда факторов. Таковыми являют-ся: измельчение зеренной структуры, высокотемпературная термомеха-ническая обработка, создание двухфазного in-situ композита Ti 3 SiC 2 /TiC, азотирование высокопористого материала. Разработаны физические ос-новы одновременного повышения характеристик низкотемпературной пластичности, высокотемпературной прочности и сопротивления разру-шению материала в компактном и пористом состояниях.На прикладі однієї з найбільш вивчених потрійних сполук нової кляси ма-теріялів нанолямінатів, -титанокремністого карбіду Ti 3 SiC 2 , виготовле-ного методою реакційного спікання порошкової суміші елементів і подвій-них сполук, -виконано системну аналізу і узагальнення впливу вивчених структурних і фазових змін, що відбуваються в цьому матеріялі при ріж-них видах обробки, на закономірності, особливості і механізми процесів деформації, зміцнення й руйнування в інтервалі температур 20-1300С. Визначено можливості підвищення характеристик пластичности, міцности й руйнування титанокремністого карбіду Ti 3 SiC 2 у пористому стані в порів-нянні з компактним. Показано, що зниження міцности пористих матерія-лів може бути в значній мірі компенсовано, а в ряді випадків перевищено Успехи физ. мет. / Usp. Fiz. Met. 2006, т. 7, сс. 243-281 Îòòèñêè äîñòóïíû íåïîñðåäñòâåííî îò èçäàòåëÿ Ôîòîêîïèðîâàíèå ðàçðåøåíî òîëüêî â ñîîòâåòñòâèè ñ ëèöåíçèåé 2006 ÈÌÔ (Èíñòèòóò ìåòàëëîôèçèêè èì. Ã. Â. Êóðäþìîâà ÍÀÍ Óêðàèíû) Íàïå÷àòàíî â Óêðàèíå.