History of psychological assessment testimony

Abstract

The article presents different points of view on the assessment of witness statements. This review results from a range of issues coming up in the modern practice of a forensic psychologist. One of the recent problems connected to the assessment of witness statements validity, is forensic and psychological expert reports, realized on the basis of not locally approved methods, backed by reliable studies. The article describes different approaches of foreign and national specialists to the issue of credibility of witnesses. Despite the significant amount of works in this field, there are still differences and contradictions in researches regarding the assessment of the quality of witness statements. That is why familiarization with the history of the issue is necessary for its further full and complete examination, as well as for avoiding the incorrect operation with existing results in the modern practice of a psychologist.

Cучасний Експертний Підхід У Практиці Судових Психологів: Оцінка Правдивості Показань

“…Зазначимо до того ж, що конкретні дослідження в частині верифікації правдивості різних інформаційних повідомлень у розмаїтих сферах суспільного життя поступово інтенсифікуються та перетворюються на центральну ланку сучасного постнекласичного етапу розвитку наукових методів детекції брехні у психології загалом, медіапсихології, психолінгвістиці й судовій психології зокрема. Однак, попри суспільну вагу понять «обман», «неправдиві показання», довгий час вони тлумачились переважно як моральна категорія, сутність якої становила невідворотність покарання того, хто безпідставно оговорив іншу людину або збрехав під присягою чи надав неправдиві свідчення (Krasavina A. G., 2017). У нові часи поняття «неправдиві показання» -вже суто наукова дефініція.…”

“…Тому, виходячи з досвіду власної експертної практики та поділяючи думку інших дослідників про потребу участі в експертизі принаймні двох експертів (Engalychev V. F., Kravczova G. K. & Kholopova E.N., 2016), водночас посилаємося до так званої ідеї «методологічної рамки» (Shapovalov V. A., 2016). На нашу думку, в експертному звіті потрібно оперувати сукупністю психологічних ознак у межах цієї своєрідної методологічної рамки, застосовуючи як достовірні, так і недостовірні дані, помилки, хиби в показаннях (Krasavina A. G., 2017). Ця рамка принаймні доводить баланс (або його відсутність) достовірних/недостовірних свідчень.…”