How Unique is East Asian Modernity?1

Abstract

The article examines Shmuel Eisenstadt’s claim that Japan constitutes a unique modernity, one that differs fundamentally from Western modernity. Since this claim, like the multiple modernities approach founded by Eisenstadt, is directed against the convergence thesis of classical modernisation theory, that thesis’ meaning is first briefly reconstructed. Moreover, to stand Eisenstadt’s case on a broader basis, the four tiger states (South Korea, Taiwan, Hong Kong and Singapore) are added to the sample, thus extending Japanese modernity to a larger East Asian modernity. These five countries are then compared with the five largest Western countries along several dimensions that seem to be particularly salient for probing modernisation theory. Surprisingly, the comparison fully confirms the theory. The article then moves on to assess Eisenstadt’s claim in light of his own conceptualisation of modernity. This conceptualisation renders his proposal more plausible, but at considerable cost. The conclusion is devoted to asking how Eisenstadt’s substantive concerns could be met without reading too much into his empirical findings.

Modernization Theory, Then and Now

“…Compared to these regularities, Tu's and Eisenstadt's observations of East Asian societies reflect only minor variations of a basic structure of society that East Asia now shares with the West (Schmidt 2011). For example, East Asian societies prefer persuasion and informal conflict resolution more than the litigation and application of formal law favored in the West.…”

“…Nevertheless, "the rule of law is observed more thor oughly in these two regions than anywhere else" (Schmidt 2010: 525). Neither Tu nor Eisenstadt provides "criteria for determining the relative weight of dif ferent types of difference o r ...f o r determining the theoretic significance of observable phenomena" (Schmidt 2011:322, Schmidt 2010.…”

“…Global modernity can be seen as the newest phase of modernization: a shift from Western dominance to polycentric modernity (Schmidt 2012). "Especially in Asia today, globalization is as likely to involve Japanization as Americanization: fast food is as likely to be sushi as McDonald's or Kentucky Fried Chicken; pop culture is as likely to mean manga (Japanese comics), anime (Japanese animated films), or Japanese pop stars as Hollywood movies or British or American rock stars.…”

: (Comparative Analysis and Assessment of the Level of Development of Contemporary Societies: The Prospect of Theoretical Synthesis)

“…Існує певна конверге-нція першого (універсалістського) і другого підходів, оскільки сучасні виклики є спільними для різних сус-пільств [Eisenstadt, 2010]; альтернативні варіанти мо-дерну мають спільну основу в інституціональній дифе-ренціації [Mouzelis, 1999]; модерн є єдиним глобальним станом, в якому поєднуються характеристики, що є за-гальними для різних варіантів сучасності [Wittrock, 2000: р.31]. Наприклад, унікальність азійського типу модерну в порівнянні із західним сильно перебільшена [Schmidt, 2011].З іншого боку, економічне зростання суспільства і формування нових цінностей, що в цілому є універса-льним процесом, визнається культурно обумовленим і завжди має відбиток залежності шляху розвитку (рath dependence) [Inglehart, Baker, 2000]. Ш.Шварц вказує на двобічний причинний зв'язок (при наявності проблеми однозначного визначення напряму цього зв'язку) між універсальним економічним розвитком і специфічними культурними орієнтаціями, які за його емпіричним порі-вняльним аналізом 75 країн формують вісім виразно відмінних регіонів, які відбивають впив географічної близькості, історії, мови та інших історичних факторів [Schwartz, 2014].…”

“…Існує певна конверге-нція першого (універсалістського) і другого підходів, оскільки сучасні виклики є спільними для різних сус-пільств [Eisenstadt, 2010]; альтернативні варіанти мо-дерну мають спільну основу в інституціональній дифе-ренціації [Mouzelis, 1999]; модерн є єдиним глобальним станом, в якому поєднуються характеристики, що є за-гальними для різних варіантів сучасності [Wittrock, 2000: р.31]. Наприклад, унікальність азійського типу модерну в порівнянні із західним сильно перебільшена [Schmidt, 2011].…”