Метою статті є комплексне дослідження дефініцій «гуманітарна дипломатія» та кількісно-якісний аналіз наукових розвідок окресленої з наукометричної бази для визначення тематичних кластерів та зав'язків за ключовими словами.
Актуальність. Гуманітарна дипломатія має часто протилежне тлумачення, виходячи з різних контекстів та цілей. В умовах сучасних глобальних викликів, розуміння різних аспектів гуманітарної дипломатії має велике значення для розвитку ефективних стратегій міжнародного співробітництва, реагування на гуманітарні кризи, визначення кола суб’єктів.
Результати. У статті визначено два основних підходи до розуміння гуманітарної дипломатії. По-перше, розглядається гуманітарна дипломатія як інструмент досягнення зовнішньополітичних цілей та національних інтересів, що є результатом класичного розуміння поняття дипломатії. Цей підхід акцентує на державній стратегії та міжнародних відносинах, де дипломатія виступає як інструмент управління зовнішньополітичною політикою та захисту національних інтересів. По-друге, гуманітарна дипломатія розглядається як комунікативний акт, який покликаний стимулювати гуманітарні дії. Цей підхід визначає гуманітарну дипломатію як спосіб сприяння гуманітарним цілям, сприяння захисту прав людини та вирішенню глобальних проблем, таких як бідність, голод, конфлікти та інші людські страждання. Різниця в цих підходах також відображається в цілях суб’єктів гуманітарної дипломатії: дипломат (офіційний представник держави) захищає національні інтереси, тоді як делегати неурядових організацій представляють інтереси вразливих категорій населення та працюють на благо людства. Крім того, у статті проведено аналіз взаємозв'язків ключових термінів у наукових статтях, що дозволяє ідентифікувати кластери тематики та визначити основні напрямки досліджень у галузі міжнародних відносин та гуманітарної дипломатії.
Висновки. У підсумку, стаття дозволяє краще розуміти дві важливі аспекти спектру гуманітарної дипломатії: ефективність гуманітарних дій в контексті глобальних викликів роль в розбудові іміджа країни та досягнення національних інтересів. Отримані результати наголошують на значенні дипломатичних зусиль державних та недержавних акторів у вирішенні гуманітарних проблем та вказують на потенційні напрямки подальших досліджень у цій області.