Мета дослідження – порівняльна характеристика експресії імуногістохімічних маркерів у трьох типах ендометрія: гіперплазія ендометрія без атипії, гіперплазія ендометрія з атипією та секреторний ендометрій, – задля визначення найбільш інформативних маркерів, які можуть служити діагностичними доповненнями та прогностичними показниками для переходу від гіперплазії ендометрія до карциноми.
Матеріали та методи. Дослідження було виконано на біопсійному матеріалі ендометрія у 23 жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами шляхом кюретажу, в яких було діагностовано гіперплазію ендометрія (ГЕ) без/з атипією, 7 жінок склали контрольну групу із секреторними змінами ендометрія. Було проведено порівняння експресії рецепторів до прогестерону (PR) й естрогену (ER), а також маркерів p21, dcl-2, KI-67, eNOS, cyclіn D1, BAX, b-catenin, E-cadherin та Caspasa-3 з метою визначення найбільш інформативних маркерів, які можуть служити діагностичними доповненнями та прогностичними показниками для переходу від ГЕ до карциноми.
Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати свідчать про відмінність у рівнях експресії імуногістохімічних маркерів у різних типах ендометрія. Дані результати важливі для подальшого дослідження механізмів розвитку гіперплазії ендометрія та можуть вказувати на потенційні терапевтичні цілі для вибору стратегії лікування різних типів гіперплазії.
Висновки. Різницю між групою гіперплазій без атипії та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистому компоненті продемонстрували маркери ER, PgR, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, Caspasa-3, у стромальному компоненті – ER, PgR, b-catenin, що дає підставу використовувати їх як основні діагностичні маркери. Різницю між групою гіперплазій з атипією та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистому компоненті продемонстрували маркери ER, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, eNOS, у стромальному компоненті – ER, b-catenin та eNOS, що дає підставу використовувати їх як основні діагностичні маркери. Різницю між групою гіперплазій без атипії та групою гіперплазій з атипією в залозистому компоненті продемонстрували маркери PgR, Ki-67, Caspasa-3, eNOS, у стромальному компоненті – eNOS, що дає підставу використовувати їх як основні діагностичні та прогностичні маркери. Маркери Bcl-2 та BAX не показали статистично достовірної різниці в групах дослідження, що свідчить про неможливість використання їх окремо як діагностичних або прогностичних маркерів для гіперпластичних процесів ендометрія, а інтерпретацію результатів експресії цих маркерів необхідно враховувати в сукупності з іншими показниками.