У статті розглядаються питання впливу тіаміну та його похідних на перебіг ускладнень цукрового діабету (ЦД). Tіамін слугує коферментом для транскетолази, піруватдегідрогенази й комплексів α-кетоглутаратдегідрогенази, ферменти яких відіграють фундаментальну роль у внутрішньоклітинному метаболізмi глюкози. У літературі повідомляється про взаємозв’язки між тіаміном і ЦД. Рівні тіаміну й активність залежних від тіаміну ферментів знижені у хворих на ЦД. Генетичні дослідження дають можливість встановити зв’язуючі ланки між тіаміном і ЦД. Встановлено, що тіамін і його деривати запобігають активації біохімічних процесів (посилене виділення поліоловим шляхом, надмірне утворення кінцевих продуктів глікування, активація протеїнкінази C і посилення гексозамінового шляху біосинтезу), спричинених гіперглікемією за ЦД. Підкреслюється значення тіаміну при ендотеліальних судинних хворобах при ЦД (мікро- і макроангіопатія), порушеннях ліпідного обміну, при ретино-, нефро-, кардіо- і нейропатії.